Таке питання. З художньої сфери знаю, що коли улюблену справу перетворюють на професію, то стикаються з тим, що аби прогодуватись,треба займатися більшу частину часу ремісництвом, а не творчістю у чистому вигляді. Попит на шедеври невеликий, створити їх часозатратно, а їсти треба. Навіть Бенвенуто Челліні один час малював порнографічні картинки, щоб підзаробити)) Як з письменництвом? Чи не відчуваєте ви, що в гонці за читачем змушені постійно видавати оновлення, писати одразу кілька книжок? І в той же час усвідомлювати, що на "ту саму", що йде з глибини, банально не вистачає часу і сил? Чи навпаки, швидкий темп і очікування читачів стимулюють вашу творчість і дають натхнення?
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯк автор любовних романів, який любить фентезі, я розумію цю дилему. Іноді потрібно писати те, що чекають, але завжди є прагнення створити щось особливе. Головне – не втратити цю внутрішню іскру. Тем і очікувалося читачів це добре, але головне не перегріти потім.
Якщо письменницьтво є роботою, то це автоматично переплітається. Це дається не кожному, але це можливо. А в контексті, саме писати — то треба писати те, що від душі. У мене був один досвід а-ля під замовлення, але мені й самій було цікаво і результат вийшов мій, а не те, що просили. Втім, всі задоволені)
Справа душі має годувати, треба тільки знайти як. Набагато щасливіше та простіше займатися тим, що подобається, аніж становитись гончаком "стабільності"
Дієз Алго, Так, я все ще мрію віддати текст, сісти на корабель до Нідерландів, припливти, а там вже у скрині мішечок із золотом і записка: "Дякую за вашу працю" ❤️
Це, мабуть, найболючіша для мене тема. Ні, я не клепаю кілька книжок одночасно і не заробляю з них гроші. Але всередині мене сидить чорт з амбіціями не менше Кафки, весь час заглядає через плече на екран і питає: Серйозно, еротика? Любовне фентезі? Оце ти хочеш писати?
Мені дійсно подобається це робити, але я знаю, що здатна розкрити складніші теми.
Проте за другим плечем сидить інший чорт (у мене отак, без ангела) і каже: Але ж ти хочеш, щоб тебе читали, правда? Ти ж не хочеш, щоб твір мертвим вантажем висів на платформі?
Коли маю сили та ідеї, то я поєдную. Так, еротика, але я вкладаю ще дещо по можливості (не знаю, наскільки і кому це видно). Чесно сказати, планую дещо унікальне, що, з моєї сторони, поєднує і еротику, і реально складну тему. Але не наступною книгою. Воно ще визріває)
Дієз Алго, В вас я не сумнівалась - по ваших коментарях бачу, що ви бачите текст дуже глибоко.
Але іноді теж хочеться відпочити. Скажу чесно, ідея казок з'явилася, коли я прочитала книгу іншого автора на платформі, отримала задоволення і подумала: О, клас! Я теж так хочу: щоб любов, бійки, без напряга і в кінці все дуже добре. Іноді хочеться і такого)
Коротше кажучи, це моя основна проблема - важко зібрати цільову аудиторію, коли ти пишеш різне. Просто біжиш за Музою, як вуличний пес з висунути язиком, а ще й ті чорти за спиною кожен зі своєю цінною думкою)))
Коротше кажучи, писатиму, що пишеться. Дякую за вашу підтримку)
Пишу слеш - історії. Не надто популярна тема в Україні)))) Пишу, бо мені подобається такий жанр, створюю такі книги , які хотіла б сама почитати. Переконана, що кохання і почуття не мають статі. Подобається описувати ,як розвиток відносин, почуттів, характери героїв, так і інтимні сцени. Мені не соромно за якість того, що я пишу, але я в щирому ,,осаді '' і захопленні від авторів, чиї книги, по інших жанрах, набирають сотні тисяч прочитань і які пишуть одночасно декілька книг.
Тея Калиновська, Погоджуюсь з Чарівною Мрією. Попит є, тут аудиторія в основному не та. Треба свою приводити чи шукати місцевих з відкритим серцем
Я завжди обираю писати те, що подобається, а не те, що популярно, хоча думки змінити цю стратегію, буду чесна, були. І я навіть почала свою творчість на Букнет із популярної теми серед фентезі: магічної академії, хоч вона мені на той момент добряче приїлась. От тоді я обирала "читача", а не себе, але то був мій перший і, мабуть, останній раз. Я не вмію писати "на замовлення" і цілком усвідомлюю, що цим певною мірою обрізаю собі заробіток, однак це свідомий вибір. Я хочу, щоб мої твори були щирими й натхненними, а не штучними й буквально вичавленими з моєї непристосованої до рабства уяви, хех)) Крім того, якщо писати через силу, то легко можна надовго вигоріти, та й звідки вам знати напевне, що "той самий шедевр, який іде з глибини душі" не принесе вам бажаного результату? Що як саме він — той квиточок до багатства та популярності, який вам потрібен? А про кілька книжок одночасно: я обираю якість, а не кількість.
Писати одразу кілька книжок мені подобається в принципі. В мене купа ідей в голові, хочеться їх швидше писати. А якщо викладати оновлення непостійно, то немає сенсу взагалі публікуватися онлайн, краще вже писати в стіл. Бо навіть дуже хорошу, цікаву книгу не будуть читати, якщо оновлення в неї раз на місяць. І так, особисто мене інтерес читачів до моєї книги надихає і стимулює активно творити. Я почала швидше закінчувати книги, не писати одну роками, а закінчувати за кілька місяців. Мені це подобається. Але от не завжди потрапляєш в тренд, і навіть хороша книга може не бути популярною, бо жанр можуть не дуже читати. І тут можна знайти баланс: писати одну книгу з популярним сюжетом і жанром, щоб мати з цього хоч якийсь прибуток, а іншу писати для душі, те, що подобається самому.
Так як письмеництво не приносить мені грошей то для мене це хоббі. Я до речі одночасно пишу дві великих книги. І ще одну редагую. Ці книги зовсім в різних жанрах і навіть стилі мають різні. Але як не дивно мене це не виснажує, скоріше навпаки. Я не скажу , що мої книги популярні, але особисто я ними горджусь. Мені подобається те, що я створюю. Мої герої, мої світи. І я щаслива коли міц розділ вийшов вдалим на мою власну думку.
Я вирішила для себе що на даний момент мені достатньо одної книги , пишу 4 глави коли є натхнення , дві видаю в одному місяці. Дві інші в наступному , а потім просто стараюсь і далі писати з запасом щоб був час мозку відпочити , та придумати нові круті ідеї. Як тільки закінчу першу свою книгу , піду обирати сюжет наступної )
Особисто в мене письмо - це хобі. Так, дуже приємне, насичене. Але все ж захоплення. Робота, заробіток йдуть зовсім окремо.
А писати одразу кілька книжок... Ох, я не уявляю, як це можливо)) Тому що коли працюєш над річчю, то хіба не вкладаєшся в неї максимально? Психологія персонажів, логічність/послідовність подій... Хіба не розпорошується увага, якщо перестрибувати з історії в історію?
Активність, оновлення - це так, за цим слідкую. Є у мене певна кількість людей, яка читає серцем, от щоб їх потішити, то завжди намагаюся довго не "простоювати"
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати