Колись, у часи, коли зорі ще шепотіли і земля відповідала, жили відьми, що ходили між світлом і темрявою. Їх називали Тіньовими. Не тому, що були злими, а тому, що бачили те, чого не помічали інші. Їхня сила народжувалась не від заклять чи трав, а з глибин самої сутності — з тіні кожної речі, кожної душі, кожного страху. 

Тіньові відьми не творили магії — вони були магією. Вони не підпорядковувались жодному богові, не служили жодному пану. І саме це зробило їх небезпечними. Їх не можна було підкупити, зламати чи передбачити. Вони розмовляли з ніччю, і ніч відповідала їм. 

Але сила, яка не має меж, лякає.
Влада, яку не можна контролювати, рано чи пізно стає мішенню. 

Коли імперія почала слабнути, жерці та магістри вирішили: тінь має бути знищена. Почалося полювання. Їх палили, замикали у вежах, виганяли. Але тінь не вмирає легко. Кожна страчена відьма шепотіла прокляття, кожна зникла — залишала за собою розлом у реальності. Вітер ніс їхні голоси, земля пам’ятала кроки. 

Останню звали Ілва. Вона жила в глибині лісу, де тінь була особливо густа. Ілва не ховалась — вона чекала. Кажуть, її очі світились, як жарини, а тінь за її спиною мала власну волю. Вона не проклинала — вона прощала. І саме тому світ не витримав її. Її вбили рівно сто років тому, у день весняного рівнодення. Але в момент її загибелі тінь не зникла — вона розчинилась у світі. 

Легенда каже, що Ілва залишила частинку себе в крові майбутніх. І одного дня народиться та, в якій тінь знову заговорить голосами сотень вбитих відьом. Та, що нестиме в собі не тільки руйнування — а й шанс підкорити силу, що немає меж. Але всі знають: там, де з'являється Тіньова, смерть ходить поруч.
Ім’я цієї нової відьми ще не вписано в книги. Але дехто вже відчуває її.
І ті, хто колись зрадили, бояться, що спадкоємиця Ілви повернулась. І що цього разу — вона не пробачить. 
 

ЧИТАЙ ІСТОРІЮ ВІДЬМИ ЯКА НЕ ПОВИННА БУЛА НАРОДИТИСЯ В КНИЗІ "НАРОДЖЕНА З ТЕМРЯВИ"

Промик для "Руда залежність Князя"   RC08Y1Uy