Наскільки автор має орієнтуватись на читача?
Трохи авторських роздумів із прикладами.
З однієї сторони, питання здається простим, бо якщо ви щось продаєте, то товар має відповідати вимогам більшості покупців - абсолютно логічно. З іншої сторони, є немало випадків - думаю, ви з ними теж знайомі, - коли, наприклад, автори серіалів повністю орієнтуються на запит глядача: розширюють роль героїв, що мають великі рейтинги, повертають в сюжет давно померлих персонажів і, ясна річ, продовжують знімати доти, доки це просто перестануть дивитися. Як не парадоксально, це причина того, що деякі твори скочуються в неможливу муть.
Знаєте, чому так відбувається? Пересічному глядачу, так само як і читачу, подобається, коли його очікування не обманюють. Тобто всі неочікувані повороти сюжету - це ризик для творця. Звучить дивно? Ви любите нове і незвичне? Давайте подивимось.
В сюжеті є пара - і ми чекаємо розвитку стосунків. Раптом один з героїв знаходить собі іншого партнера і головні герої залишаються друзями:
Оригінально? Доволі-таки. Ви задоволені? Не більше, ніж він ☝️
Існують приклади комп'ютерних ігор, де герой в кінці вмирає насмерть і це викликало таке дике обурення аудиторії (і я її розумію), що довелось переробляти. Якщо ви знаєте, чим закінчується серіал "Як я зустрів вашу маму", то ви або в захваті від геніального повороту сюжету, або обурені тим, що десять (!) сезонів серіал вас водив за ніс, розповідаючи, як виявилось, зовсім іншу історію.
А тепер до книжок. Це якраз питання, робити чи не робити хеппі енд. Так, читач його хоче. Так, читач на нього чекає. Але коли він читає 10-ту книгу з тим самим розвитком подій, то зітхає і каже: Геть перевелись оригінальні сюжети!
З іншої сторони, чудово пам'ятаю ажіотаж навколо початкових сезонів "Гри престолів" - до четвертого сезону з головних героїв померли майже всі. Широка публіка в шоці аплодує:
І тільки фанати аніме такі:
Хто знає, що означає "японський хеппі-енд", той зрозуміє.
І що ж робити? Якби я точно знала, по моїй книзі, напевно, вже знімали би фільм ☺️ Кожен автор вирішує для себе.
Особисто я прийняла рішення писати те, що я особисто хотіла б прочитати. Тож не можу гарантувати, що моя творчість вам сподобається, але я можу гарантувати, що такого ви ще не читали. Ані такого, ані такого. Та й такого, насправді, теж. Якщо, звісно, ви не з ❣️ моєї елітної палко коханої цільової аудиторії ❣️, тобто свідомо підписалися на сторінку, щоб читати не тільки блоги ✌️
Але я зробила одне виключення. Увага, ВЕЛИКИЙ СПОЙЛЕР до історії тритончика.
Справа в тому, що головна героїня - Уна Морен - згідно з авторським задумом проходить в кінці твору трансформацію. Коли я виклала перший варіант фіналу, то, чесно, кажучи, очікувала на здивування, але отримала, скоріше, шок. Трансформація вийшла надто радикальною. І це поки що єдиний випадок, коли я вирішила трохи змінити фінал. Бо зрозуміла, що в очах читача мій задум ламає персонажа.
В результаті трансформація все-таки відбулася, але тепер вона виглядає так:
-------->>
А повинна була виглядати так. І так, її ім'я не випадково починається на "У" (хто поняв той поняв).
Я не жалкую про це рішення - я теж полюбила Уну в образі ніжної і трохи незграбної красуні та вдячна читачам, які підповіли, що щось пішло не так ❣️ Це ще раз нагадало мені, наскільки важливий зворотній відгук від живої людини, а не тільки ШІ, який завжди в захваті від будь-якої твоєї ідеї ❣
Тож, будь ласка, читайте та коментуйте - це не тільки стимулює творчість, а може й схилити автора переглянути своє рішення.
Ну, іноді.
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПост цікавий, доречне питання. Моя особиста думка - потрібно просто бути собою. І не слідкувти якимсь "творчим брендам" і шаблонам, а впроваджувати свої, щоб орієнтувалися на вас! Знаю, це не легко але до справжнього успіху та визнання немає легких шляхів. Згадайте скільки разів відмовили Джоані Роулінг! Головне вірити в себе та робити свою справу.))
Марина Мелтон, Дякую за коментар) Це я не жаліюся, просто роздуми - не слід орієнтуватись тільки на те, "що подобається людям", але ігнорувати їх теж не слід. Шукаємо баланс) Ми всі напевно)
Відгукнулося. Орієнтуватись на читача — не значить виконувати кожну його примху, а відчувати межу між «авторською сміливістю» і «втратами зв'язку з аудиторією». Класно, що ви не відмовились від трансформації Уни, а просто подали її по-іншому
Ігор Горкі, Як ви вдало сформулювали! Тобто так, автор, звісно, головний, але зважати на думку аудиторії все ж варто)
Нещодавно сама задумалася над ХЕ.
Мені здається, що читач не стільки чекає на ХЕ, скільки позитивних емоцій від прочитання.
А з приводу того, що головні герої раптом стали лише друзями... Ну так має бути щось оригінальне. Інакше нудно. Зустрілися, постраждали, одружилися...
Анна Лященко, А питання залишається)
Поки що шукаємо ТИХ САМИХ читачів. Як найкращих друзів, чесно слово)
Привіт) тут питання, що перше: яйце чи курка) поки ви читачу щось не запропонуєте, він може і не знати, шо таке взагалі існує. Йому може сподобатися, або ні. Інше питання, що людський мозок працює однаково: він шукає легкі шляхи, він любить дешевий дофамін, і художня література це дає)
Лілія Зелена, До речі, хороше питання. Але якраз одна з моїх проблем - книги доволі різні. Досвідчені автори радять розділяти акаунти, але я розумію, що не така продуктивна, щоб наповнювати кілька) Тож шукаємо людей, відкритих для літературних експериментів, або таких, що вміють фільтрувати, що їм подобається, а що вони читати не будуть)
Я просто ідеально вскочила в той момент, коли всі ілюстрації вже встигли завантажитись — і це, чесно, справжня насолода.
Блог виглядає шикарно. З мемів поржала)
На жаль, сюжети, оригінальність, новизна — все це давно вичерпано. Умовно з часів Шекспіра.
Ми ж стільки разів переорали всі тропи, всі архетипи, всі комбінації — що тепер залишається тільки одне: навчитися складати їх по-новому.
Так, щоб воно відчувалося унікальним. Щоб читалося легко. Щоб лишалося післясмаком.
А картинки — просто люкс.
І Уночка мені дуже-дуже подобається в прихованій версії. Хоч і фінальна — така солоденька, що просто хочеться обійняти.
♥️♥️♥️
Чарівна Мрія, Подача - так. З цим сто відсотків згодна ♥️
Автор не має ні на кого орієнтуватися. Бо пише не на замовлення з брифом і строками.Зате має чітко знати свою ца. і не додавати бантики й свистілки до тексту й прикрашати або спрощувати його, аби охопити весь ринок.
І на всяк випадок - більшість людей. які досі ще читають книжки -- дорослі й освічені жінки. У нас ще й травмовані війною і чутливі до неправильного слововжитку. Й вони можуть закрити книгу як раз на тому місці, де замість "мати вигляд" перс звідкись виглядає.
Ідея трохи інакше роздягти героїню з тої ж причина навряд спрацює. Бо жінок жіночі плечі не так часто цікавлять.
Але звісно якщо автор знає свою ца і ца таке заходить, то і чудово.
Рома Аріведерчі, Ваша відповідь цілком по темі, ніхто не заперечує.
Дякую)
О, з'явились картинки) А то я вже думала, що це в мене щось з додатком:(
А теж пишу так, про що б хотіла прочитати сама. А щодо кінцівок... іноді я люблю відкриті, як в фільмі «Початок». Або часом логічно-трагічні, як в грі Mass Effect, яку між іншим фанати зафукали.
Щодо хепі-ендів... Ну, наприклад, в Грі престолів я його не чекала. Це ж ГРА ПРЕСТОЛІВ!
Але от, наприклад, сюжет Ромео та Джульєтти:) мені не заходить, хоч і класика. Проте кожен з нас запам'ятав їх якраз як підліткове трагічне кохання, але не факт, що якби вони не загинули, то в них щось у майбутньому вийшло. І це була б зовсім інша історія, яка не факт, що запам'яталася б!)
Тож вважаю, що на кожен товар є свій покупець. І народ завжди буде прагнути «хлібу та видовищ». Але всім не догодиш¯\_(ツ)_/¯ Вважаю, вибір — бути унікальним та вірним собі чи підпорядковуватися масам — залишається за автором.
Поки не знаю про що сюжет тритончика вашого. Але оті натяки про трансформацію віддалено нагадали нове аніме про Відьмака Геральда, що недавно вийшло. Там чарівний принц став русалом, а не навпаки, як у класичній казці про Русалоньку:)
Чарівна Мрія, Думаю, читач відчуває, коли штучно, а коли від серця:)
Натхнення Вам! Хай все, що задумали вдається!✨
Я би написала, що автор має орієнтуватися виключно на себе, якби... не мала прикладу, коли автор Анні Флейм змінила жанр і стала різко популярною. Як на мене, ця трансформація сталась на краще. Але то жанр, а от сюжет - інша справа. Є певна драматургія твору. Сюжет може бути передбачуваним, а може бути несподіваним, але якщо він не органічний, не цілісний. Не підводить до висновків чи не ставить питання ( мета може бути різна), то ніяка оригінальність і несподіваність його не врятує. А покладатися , звичайно, варто лише на себе і свій смак))
Дієз Алго, Можу тільки погодитись з усім, що ви сказали)))
Щось в мене замість майже всіх картинок free image host 403 ..., а так було цікаво почитати))
Оксана Павелко, ♥️♥️♥️
Піймала себе нещодавно на тій самій думці, тож повністю Вас розумію. Так, якщо автор прагне у комерцію, має відповідати запиту аудиторії, але ж і аудиторія це не клони з однаковими думками та очікуваннями, неможливо відповідати всім, та і в погоні за спробою догодити всім легко загубити власну ідентичність як творця
я думаю Ваша аудиторія Вас і полюбила за самобутність і прагнення дарувати саме той сюжет, до якого тягне саме Вас ♥
Чудово написаний блог, дякую Вам, і додання ілюстративного матеріалу теж підняло настрій, обожнюю таку подачу, бажаю успіхів та натхнення!♥
Кайла Броді-Тернер, Дякую за ваш коментар, дуже приємно таке читати)
Загалом питання відкрите і цей блог міг би бути в два рази більший) Над питанням б'ються найбільші кіностудії світу, а тут тьотя з 6 книгами на Букнеті)
Нічого, будемо експериментувати)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати