Привіт всім, хто випадково чи не випадково завітав сюди! ?
Я нарешті дісталася до свого блогу тут, на Booknet. Довго збиралася з думками, але сьогодні вирішила — час познайомитися.
Мене звати Юля. Пишу під своїм іменем, хоча колись давно були спокуси сховатися за псевдонімом — здавалося, так буде безпечніше. Але зрештою я вирішила бути собою й в текстах, і тут.
Пишу я з самого дитинства. Досі з посмішкою згадую, як на уроках української літератури (а це було вже давно) мене мучило одне-єдине питання: як люди взагалі пишуть книжки? Як їм це вдається?
Тоді мої спроби виглядали як суцільний хаос і жах, але я не здалася. Писала, вчилася, переписувала знову і знову. І знову. І тепер навіть дивно усвідомлювати, що я на фінішній прямій — закінчую останню частину циклу «Хімера», історії, до якої йшла, здається, все своє життя.
Попереду — інші пригоди, нові персонажі і світи, їх вже цілий список у чернетках. Але саме завершення «Хімери» для мене особливе. Це як підтвердження: я змогла. І це справді відчувається, як велика перемога над собою.
Найбільше задоволення в письменництві для мене — це момент, коли персонажі оживають у моїй голові. Коли вони починають говорити самі за себе, сперечатися, любити, втрачати... А мені залишається лише за ними записувати. В такі миті вони стають для мене справжніми, а світ — трішки чарівнішим.
І саме через це мені захотілося спробувати поділитися не тільки самими історіями, а й тим, що відбувається навколо них. Процесом, думками, сумнівами, натхненням. Адже, мабуть, кожен текст — це трохи більше, ніж просто слова на сторінці. Це ще й шлях, яким ідеш разом зі своїми героями.
Чесно кажучи, я завжди думала, що блоги — не зовсім моя стихія. Але чим більше читаю ваші пости тут, тим більше хочеться й самій трохи привідкрити завісу — показати, що ховається за лаштунками моїх історій.
Тож це тільки початок. Попереду будуть і книжкові думки, і розмови про героїв, і, можливо, трохи більше про мене.
А поки — мені буде дуже цікаво дізнатися: а про що ви любите читати в блогах авторів? Про що вам завжди цікаво дізнатися?
До зустрічі тут!
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю! Як цікаво влаштовано життя, останнім часом виникло бажання почитати про хімер, дуже вже рідко вони трапляються в книгах, а мають величезний потенціал. І от - ваш блог. Тому одразу підписалася, хочу побачити, які хімери очима інших письменників)
Єва Родзинка, Гадаю, я додам в майбутніх дописах і візуальної частини, дякую за підказку!)
Дуже цікавий блог і така приваблива тема про хімер) Звучить дуже круто) Успіхів у натхненні та акуратності в письмі, щоб було легше розібратись де коні, де хімери))
Olha Alder, Красно дякую! Обіцяю тримати хімер подалі від сідла )) Рада, що тема зацікавила!
Приємно познайомитися. Завдяки таким блогам скільки цікавих авторів побачила та є можливість дізнатися про них більше. Бо всі ми люди і також кожен автор зі своєю власною історією.)) піписалася))
Марина Мелтон, Навзаєм, дуже приємно!))
Повністю згодна — завдяки блогам відкриваю для себе стільки крутих авторів і живих історій за книжками. Дуже тішить, що тут можна бути не лише текстом, а й людиною. Дякую за підписку!
Вітаю! Приємно познайомитись. Натхнення, нових ідей і багато постійних читачів
Лана Рей, Вітаю, Лано, і красно дякую! Для мене це великий крок вперед) тому підтримка ніколи не завадить)
Вибачте, мені чомусь такі пости починають нагадувати зустрічі АА. Так і хочеться відповісти хором: "Привіт, Юля".
Перепрошую, гумор, чесно.
Щось таке цікаве ви пишете, підписалась)
Чарівна Мрія, Хех, дякую! Я теж на мить подумала про це — але чому б і ні? Ми всі, і читачі, і письменники, у певному сенсі залежні від цієї справи.
Тож нехай буде! І дякую за підписку — мені дуже приємно! ))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати