Привіт всім, хто випадково чи не випадково завітав сюди! ?
Я нарешті дісталася до свого блогу тут, на Booknet. Довго збиралася з думками, але сьогодні вирішила — час познайомитися.
Мене звати Юля. Пишу під своїм іменем, хоча колись давно були спокуси сховатися за псевдонімом — здавалося, так буде безпечніше. Але зрештою я вирішила бути собою й в текстах, і тут.
Пишу я з самого дитинства. Досі з посмішкою згадую, як на уроках української літератури (а це було вже давно) мене мучило одне-єдине питання: як люди взагалі пишуть книжки? Як їм це вдається?
Тоді мої спроби виглядали як суцільний хаос і жах, але я не здалася. Писала, вчилася, переписувала знову і знову. І знову. І тепер навіть дивно усвідомлювати, що я на фінішній прямій — закінчую останню частину циклу «Хімера», історії, до якої йшла, здається, все своє життя.
Попереду — інші пригоди, нові персонажі і світи, їх вже цілий список у чернетках. Але саме завершення «Хімери» для мене особливе. Це як підтвердження: я змогла. І це справді відчувається, як велика перемога над собою.
Найбільше задоволення в письменництві для мене — це момент, коли персонажі оживають у моїй голові. Коли вони починають говорити самі за себе, сперечатися, любити, втрачати... А мені залишається лише за ними записувати. В такі миті вони стають для мене справжніми, а світ — трішки чарівнішим.
І саме через це мені захотілося спробувати поділитися не тільки самими історіями, а й тим, що відбувається навколо них. Процесом, думками, сумнівами, натхненням. Адже, мабуть, кожен текст — це трохи більше, ніж просто слова на сторінці. Це ще й шлях, яким ідеш разом зі своїми героями.
Чесно кажучи, я завжди думала, що блоги — не зовсім моя стихія. Але чим більше читаю ваші пости тут, тим більше хочеться й самій трохи привідкрити завісу — показати, що ховається за лаштунками моїх історій.
Тож це тільки початок. Попереду будуть і книжкові думки, і розмови про героїв, і, можливо, трохи більше про мене.
А поки — мені буде дуже цікаво дізнатися: а про що ви любите читати в блогах авторів? Про що вам завжди цікаво дізнатися?
До зустрічі тут!
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю! Як цікаво влаштовано життя, останнім часом виникло бажання почитати про хімер, дуже вже рідко вони трапляються в книгах, а мають величезний потенціал. І от - ваш блог. Тому одразу підписалася, хочу побачити, які хімери очима інших письменників)
Єва Родзинка, Гадаю, я додам в майбутніх дописах і візуальної частини, дякую за підказку!)
Дуже цікавий блог і така приваблива тема про хімер) Звучить дуже круто) Успіхів у натхненні та акуратності в письмі, щоб було легше розібратись де коні, де хімери))
Olha Alder, Красно дякую! Обіцяю тримати хімер подалі від сідла )) Рада, що тема зацікавила!
Вітаю! Приємно познайомитись. Натхнення, нових ідей і багато постійних читачів
Лана Рей, Вітаю, Лано, і красно дякую! Для мене це великий крок вперед) тому підтримка ніколи не завадить)
Вибачте, мені чомусь такі пости починають нагадувати зустрічі АА. Так і хочеться відповісти хором: "Привіт, Юля".
Перепрошую, гумор, чесно.
Щось таке цікаве ви пишете, підписалась)
Чарівна Мрія, Хех, дякую! Я теж на мить подумала про це — але чому б і ні? Ми всі, і читачі, і письменники, у певному сенсі залежні від цієї справи.
Тож нехай буде! І дякую за підписку — мені дуже приємно! ))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати