Іноді ми думаємо, що великі речі в житті повинні чекати. Раніше я вірила, що напишу книгу, коли мені буде 50 чи 60 років — коли в мене буде «достатньо» досвіду, коли моя подорож буде завершена. Але це нісенітниця.
Правда в тому, що ніхто не знає, чи буде завтра.
Якщо я відчуваю бажання писати зараз, це означає, що мені потрібно зробити це зараз. Я не пишу, бо у мене є ідеально структурована історія. Я не пишу, бо думаю, що маю всі відповіді. Я пишу, бо щось всередині мене кипить, і це має вийти назовні.
Цей блог — не класичний щоденник подорожей. Це простір для думок, що виникають по ходу. Це про зустрічі, про красу світу, про моменти, що показують мені, що все розгортається так, як і має бути. Це про прийняття життя таким, яким воно є — без жорстких планів, без очікувань.
Можливо, хтось прочитає це і відчує зв’язок. Можливо, це надихне когось думати вільніше або поставити під питання свій власний шлях. Можливо, ні. І це нормально. Я пишу, в першу чергу, для себе.
Життя завжди змінюється. Якщо я прочитаю цей блог або свою книгу через десять років, я, ймовірно, буду сміятися — бо я змінюся. Бо життя просуне мене вперед. І в цьому вся суть.
Це мій спосіб залишити сліди.
Для себе. Для тих, хто хоче читати. Для всесвіту.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСиндром відкладеного життя - не дуже приємна штука... Пишіть тут і зараз. Головне, щоб вам це приносило користь. Не обов'язково матеріальну, а навіть психологічну. Я взагалі вважаю, що місія літератури - розвантажити менталку її творця :).
Юліан Романенко, Мені це задоволення приносить. Я відчуваю себе, як закохана. Чудова енергія
Все вірно. Якщо чекати, поки щось "настоїться" чи дозріє - можна й у світ кращий відправитися, і не встигнути
Юрій Гадзінський, так,дуже вірно
Повністю підтримую! Я пишу давно, і це був завжди для мене метод інтерпретованого щоденника, така собі терапія, щоб пережити складні моменти з життя, коли бачиш як твій персонаж вибирається зі складнощів, які сам йому і приписав, мимохідь задумуєшся, що і сам здатен знайти вихід. І все правильно: пишіть, коли кличе перо, не відкладайте на потім, бо потім, як слушно Ви зазначили може, на жаль, не настати. Бажаю натхнення, нових цікавих ідей та сил втілювати будь-які Ваші творчі задуми!
Кайла Броді-Тернер, Дякую за відгук та підтримку
Прикольно ти написала. Я хочу щоб у вас була гарна фантазія, нехай вам щастить із книгами. Удачі❤️
Настя Коваленко, дякую
Ну, у мене є така риса як нетерплячка. Я можу довго писати книгу, але коли вже усю написала публікую одразу, тому мені дуже важко співпрацювати з літагентами, і чекати відповіді по півроку-рік від видавців. Я ненавиджу редагувати, хоча перечитую і редагую раз. Але написати чернетку від початку до кінця усі розділи, потім міняти якісь сцени, переписувати лор це не моє. Я не Толкієн який усе життя пердів над кількома книжечками. Проте, мої книги пристойно написані, ну така я людина, написала готово, усе, доконано. Коротше, я б не дотерпіла, щоб написати усе те, що хочу.
Crown Horror, дякую за відвертість
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати