Привіт!

Я вирішила поділитись з вами фрагментом з мого улюбленого розділу "Напівкровка"! Це дуже душевний та милий момент, який завжди викликає у мене теплі почуття в серці!

"– Ми думали над тим, щоб зробити тебе хрещеним батьком! – Рейтан виглядав по справжньому здивованим і трохи наляканим.

– Ви…ви що! Я ж зовсім не розуміюсь в дітях, а якщо я зроблю щось не так – він казав заїкаючись, та намагався зіставити правильне речення. – Навіть Клаус краще підійде на цю роль!

– Не кажи дурню, більш надійної людини ніж ти у світі не існує! А якщо з’являться проблеми ми їх вирішимо! – Морі була на сьомому небі від щастя. Рейтан все ще виглядав невпевнено, але теж посміхнувся їм. – Отож давайте швидше закінчимо з цим завданням і повернемось назад!

Рейтан наче іскрив енергією, весь час бою він якомога сильніше прикривав Яна з Морі, щоб з ними точно нічого не сталось, вони повинні жити довго і щасливо!

Наступне завдання з’явилось тільки через три місяці, коли живіт Морі став вже видний, а Рейтан був все більш радісний наскільки ж і нервовий. З думок про завдання його вирвала Морі підкликаючи його до себе.

– Тобі щось треба? Попити, поїсти, ковдру, настоянку? – він міг би перелічувати і далі, але вона зупинила його підняттям руки.

– Ходи сюди. – вона підізвала його рукою. Рейтан незрозуміло переводив погляд з Яна на Морі, але все ж таки підійшов і опустився на коліна, щоб зручніше дивитись їй в очі.

– Щось сталось? – вона протягнувши руку обхватила його долоню і поклала собі на живіт.

– Штовхається.

І справді Рейтан відчув невеличкий удар в самісіньку долоню, він дивився на свою руку з благовінням, але все ж таки прибрав її складуючи у замок.

– Мої руки не те, що має торкатись такого дива. – Морі закотила очі і знову поклала його долоню на живіт.

– Хай звикає, я впевнена ти з рук її не спустиш!

– Її?

– Я думаю це буде дівчинка, - мрійливо сказала вона.

– Буде маленька принцеса, вашого невеличкого королівства, - м’яко підтримав її Рейт.

Після цього Морі не раз помічала як він оброблює долоні якоюсь настоянкою, щоб зм'якшити загрубілу від тяжкої праці шкіру. Це був невеликий, але дуже важливий жест, який у сотий раз підтверджував правильність їх рішення у виборі хрещеного батька."

Цей розділ був сповнений радості та болі, він розкриває наважливішу істину історії - що ж такого сталось між королем Гергером і Рейтаном, що другий не міг і дивитись на нього. 

Все і навіть більше ви дізнаєтесь у 18. Розділі:)