Чим може обернутись покупка звичайного старого будинка? Тим, що він виявиться не звичайним, він – Перехрестя світів, а вона – тепер Хранителька цього Перехрестя. Любовне та міське фентезі із незвичним сеттингом. Живі зелені тропіки – прорізані холодним та металічним світом біороботів! Світом, двері до якого раптом прочинились, і Єсенії тепер з цим розбиратись. Враховуючи, що надійністю та дружелюбністю від цих біороботів і не пахне))

Хранителька Перехрестя

Анотація

Чотири роки тому я придбала старий будинок, і моє життя змінилося. Я стала Хранителькою Перехрестя, поруч зі мною світи, про існування яких я раніше не здогадувалася. І все було добре, я навіть знайшла там друзів та кохання, поки одного дня не відкрилися двері до світу біороботів — Феррокос, а в Хаотичному Світі не здійнялася чергова магічна буря…

Зазирніть сюди – і ви отримаєте купу нових світів, магію, кохання та пригоди. Історію, де героїні доводиться не лише виконувати свої посадові обов’язки (повідкривались там двері всілякі, тепер розбиратись, чи варто їх замурувати, чи все ж вийти на мирний контакт) – а ще й розібратись із власними почуттями, яких зовсім немало. І хтозна, що виявиться складніше – впоратися з підозрілими біороботами чи, може, коханням?

Запрошую вас до читання!

А також до «Проданої», яка зараз викладається повним ходом, а на героїню саме навалились цікавенькі посадові обов’язки))

Кімнату затягло ще більшою пітьмою. Айрон мовив:

— Ніхто не буде так морочитись… заради рабині, не вартої нічого.

— Дві п’ятсот. Така вже я не варта нічого?..

— Може, й варта. Якщо тільки володієш письмом. То?..

Я закотила очі.

— Так, я володію письмом.

— Ну, то й добре. Попереду багато роботи.

Він це мовив та звівся на ноги. І… став знімати з себе сорочку. Я так і витріщила на це очі. Може, це в мене були такі проблеми з зором. Може, це я випадково провалилася в сон. Бо ж не міг великий та страшний лорд Айрон знімати сорочку переді мною. Роздягатися переді мною. Оголювати торс! І повернутися до мене — оголеною спиною. По якій від різкого переходу прокотився мороз.

Айрон мовив:

— Готова? Зараз будеш писати під диктовку.

Я розгубилась остаточно.

— Писати… на чому? На листочку?..

— На листочку я сам можу. Нащо ти мені для цього? — пересмикнув спиною.

— Ну, то…

— На спині в мене, Асю. Ось на чому.

= = = = = = = = = = =

Мій тг-канал