Так то мій стиль письменника відрізняється від звичайного прийнятого на букнеті, бо я більше люблю пригоди та цікавий всесвіт, ніж власних чоловіків... Проте я все ще дівчина, і куди можна піти без романтики? 

Супер власного боса не очікуйте, будь ласка, а ось довіра між головними героями, щирість, вірність, розуміння буде основою їхних стосунків. Щоправда головний герой задуман цікавим (на голову), думаю не менш ніж власний бос.

Книга розповідає про жіночу силу; про спадкоємицю престолу, чию династію знищили. На її місці легко уявити собі чоловіка, який старанно буде відновлювати свою владу, шукати союзників, вести армію, мститися ворогу. Але якщо це дівчина? Чомусь вже здається, що сценарій не вірний — там треба більше м'якості, тут більше коливань, а тут взагалі вона так би не поступила, бо як можна з жіночім серцем... 

Ну от. А я саме за сильну, самодостатню кронпринцесу знищеної династії. 

Прошу підтримати, люби мої)