До фіналу — лічені сторінки. Але це ще не кінець.

"Врятуй себе" добігає фіналу. Попереду — всього два розділи, включно з епілогом. Так, кінець близько… але чи справді це кінець?

Дракон і тигриця пройшли довгий шлях — крізь вогонь, внутрішні битви й зовнішні загрози. Історія загострюється, напруга відчутна в кожному слові, але з’явилося питання, яке не відпускає:

Чи це має бути завершення…
Чи, можливо, новий початок?

Варіанти два:

  1. Залишити першу книгу як є — з яскравим фіналом і епілогом.

  2. Або… написати другу частину, як окрему книгу. Продовження, в якому буде ще більше глибини, динаміки й боротьби.

Тому я звертаюся до вас — читачів, друзів, спостерігачів цієї історії.
Ваша думка має значення.
Також маю Instagram та Telegram, де ви можете бачити мене та моє життя.

Проголосуйте:
Хочу другу частину — окрему книгу!
Продовжуй цю — без перерв і поділу!

Дайте знати, що ближче саме вам. Бо саме для вас я й пишу цю історію.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
⚜️ Нові глави ✨ Між двома подихами
✨Доброї ночі, шановні письменники й письменниці, читачі й читачки✨ ⚜️ Блог трохи навздогін опублікованим ще вчора главам. Але… най буде) ⚜️ Не буду сьогодні писати, що вже чи не останні штрихи цієї історії,
Це тільки в мене так??
Не знаю чому, але коли в мене з’являється ідея нової книги, мене просто несе! Мені хочеться якнайшвидше записати все, що крутиться в голові, поки ідея не втекла.І от у цьому поспіху я іноді забуваю про різні моменти й дрібниці.
«сім років мовчання» — ранкове оновлення❤️✨
Любі мої читачі❤️ Сьогоднішнє оновлення книги "Сім років мовчання" зовсім рано — якраз вам до ранкової кави.☺️ ​Ловіть новий розділ, насолоджуйтеся читанням та обов'язково діліться враженнями. Приємного
Твої книги нікому не потрібні?
А що робити, коли ті, кого ми вважаємо найближчими, кажуть: “Твої книги нікому не потрібні”? Підтримка від оточення — це те, чого так часто бракує письменникам. Не кожному пощастило мати друзів чи родину, які розділяють
Артур не додумав?
— Артуре, є розмова, — відкликаю друга. — Якщо ти щодо Вікторії… — починає Георганов, відходячи разом зі мною вбік, і замовкає. — Що з нею? Не тягни! — одразу напружуюся я.. — З нею все гаразд. Вона повернулася
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше