Зіткнення з вбивцями та замовником

Через деякий час, як і очікувалося, з центрального входу з’явився блукач. Він був одягнений у сіру мантію з капюшоном, з-під якого визирала така ж сіра борода. Знявши капюшон, він постав у подобі звичайного старого. Та якщо придивитися уважніше — на його обличчі і тілі виднілися численні бойові шрами, здобуті в мандрах і сутичках із чудовиськами.

— А ось і ти, старий… — мовив Ротард.

— Ну що, ви впоралися із завданням?

— На жаль, ні… У списку залишилася одна ціль, яку ми не змогли знищити. Нам завадили.

— Це погано… Ви маєте відпрацювати плату і виконати домовлене.

— Запевняю тебе, ми працюємо над цим. Уже завтра він буде мертвий.

— Так хто, кажете, вам завадив?

— Мисливці… Єдина перепона на нашому шляху.

— Значить, їх слід позбутися… Зачекай.

— Що ще?

Старий підняв руку — в одну мить вона засяяла білим світлом. Він зосередився. Минув ще якийсь час — вогник згас. Старий глибоко зітхнув і мовив:

— У нас гості…

— Мати… Усі до зброї!

Мисливці вискочили з укриттів, блискавично оголивши зброю.

— Конспірація накрилася! — вигукнув Реніфат.

— Ти думаєш? — озвався Кліффорд.

Бетфорд голосно засвистів, подавши сигнал Гіллмору, а той, у свою чергу, дав команду до атаки. Стражники увірвалися в склад із усіх боків, оточивши вбивць і блукача. Ті вже були напоготові оборонятися.

— Пора з цим розібратися… — сказав Бетфорд.

Мисливці зімкнулися в ряд і кинулися в атаку. Стражники рушили за ними. Почалося жорстоке зітнення. Кров лилася рікою — як стражників, так і вбивць. Стражники були гірше підготовлені й не очікували такого опору. Один з убивць, озброєний кинджалами, блискавично підскочив до вартового — той помітив його запізно. Вбивця, не вагаючись, перерізав йому горло — кров бризнула, тіло впало.

Поруч був Кліффорд. Розлючений, він кинувся на нападника, тяжко поранив його мечем. Той спробував кинути осліплюючу бомбу, але Фоллар устиг завадити і добив ворога. Тіло вбивці впало поряд із тілом вартового.

Найнебезпечнішим був блукач. Його вигнутий меч вправно кружляв у руках. До нього підступили кілька стражників, але той, попри вік, спритно ухилявся, ніби глузуючи. Нарешті йому це набридло: одним круговим ударом меча він зніс життя одразу двох вартових.

Бетфорд і Реніфат у цей час билися з іншими вбивцями. Вони тримали оборону, контратакуючи. Бетфорд рвонув уперед, завдав удару в груди одному з ворогів, а потім вбив його, встромивши меч просто в око.

Половини обох сторін уже не було. Бетфорд і Реніфат приєдналися до Кліффорда й Фоллара. Стражники змінили їх, сконцентрувавши атаку на Ротарді та блукачеві.

Блукач прийняв удар п’ятьох мисливців. Він посміхався — як добродушний дід, що приймає гостей. Але за цією усмішкою і золотим зубом крився воїн, що бачив у житті безліч боїв і монстрів.

Мисливці, трохи відпочивши, кинулися разом. Старий миттєво зреагував. Спершу він оглушив Фоллара, поранив його мечем і штовхнув у живіт. Той упав, стікаючи кров’ю. Гіллмор устиг відтягти його вбік і надав допомогу.

Наступним був Кліффорд. Він діяв зосереджено, без різких рухів. Старому довелося важко. Коли він наступив Кліффордові на ногу і вдарив у живіт, той вистояв, відбив удар і завдав потужної атаки. Блукач не очікував цього й відступив.

Тоді на нього накинулися всі разом. Старий ледве встигав відбиватися: першим ударив Бетфорд, за ним — Реніфат, потім Кліффорд. Зрештою блукач, відступаючи, вдалася до підступного ходу — він кинув меч, простяг руки, які враз спалахнули вогнем. Мисливці вирішили, що настав їхній шанс, і ринули в атаку.

Та це була помилка. В момент, коли вони наблизилися, старий випустив вогняну хвилю по колу, не щадячи ні ворогів, ні союзників. Плащі мисливців зайнялися полум’ям, один зі стражників, що стояв поруч, згорів живцем — лишилася тільки алебарда.

Склад спалахнув. А блукач... зник. Очевидно, його закляття також містило телепортацію. Решта учасників битви змушена була відволіктися на пожежу. Вбивці скористалися моментом — деякі втекли. Але ватажка вдалося захопити.

Тільки що ви могли прочитати уривок зі свіжого оновлення моєї книги - "Молот Чудовиськ"  це 12 глава під назвою - "Полум'я каяття" в який багато цікавих інтриг, несподіваних поворотів, та зіткнень. Якщо зацікавило переходьте читати 1 главу книги за посиланням: https://booknet.ua/reader/molot-chudovisk-b436896?c=4750197

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Вітаю)
Гарний уривок)

Богдан Мостіпан
10.05.2025, 15:52:50

Валерій Калінов (Demolition), Дякую, шановний Валерій)

avatar
Герцог Фламберг
10.05.2025, 14:48:44

+ в підтримку

avatar
Настя Коваленко
10.05.2025, 14:47:21

Класно, молодець

+, будемо знайомитися з книгою!)

Цікавий бій.

Інші блоги
Життя після шторму. Віола – на конкурсі дарк-ром
Чесно зізнаюся, я не очікувала, що історія — «Життя після шторму. Віола» — пройде модерацію на конкурс дарк-романів. Коли я писала про Віолу, я дозволила собі бути максимально відвертою і вийшла за межі
Ура, канікули!!!!
Нарешті настали канікули, а це означає, що тепер я можу набагато більше часу присвячувати своїй книзі «Коли цвіте світло». Попереду багато роботи: важливі сцени, розвиток героїв і ще чимало таємниць, які тільки
Візуалізація до "Хижого серця"
Трохи Карпатського вайбу, для уявлення. От в такому місці живе Сербин і інші мольфари Ще раз гражда - дерев'яний дім-фортеця на Гуцульщині Читати тут
Запрошення на безстроковий марафон
Шановні колеги по перу! Запрошую взяти участь у безстроковому марафоні. Що означає безстроковий? Читайте далі, зрозумієте. На марафон приймаються закінчені твори. НЕ має значення: - платні, чи ні (але враховуємо,
Виснаження
Нагадування собі й всім, кому воно зараз потрібне. Ми не машини. Ми не можемо працювати без перепочинку. Якщо сьогодні немає сил писати, то, не пишіть. Можливо, найкраще, що можна зробити для своєї історії, це дозволити
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше