Час сповільнюється, коли його очі знаходять мої. Я не маю снаги розірвати цей незрозумілий звʼязок, який виникав щоразу, варто було нам залишитись удвох. Він досі впливає на мене, привʼязує до себе, зачаровує, просочується всередину, нагадуючи, чому за стільки років я так і не змогла нікого знайти.

Бо належу йому.

Завжди належала. Скільки б не намагалась переконати себе, що це не так. Скільки б не силувалась забути.

Я не забула нічого, що повʼязане із Лукашем. 

Я досі памʼятаю його губи та тіло, знаю на памʼять кожну родимку на шкірі та всі його інтонації й погляди. Розумію без слів, як і він мене.

Цей чоловік був моїм першим і єдиним коханням з тієї миті, коли я його вперше побачила.