Передплата "Реанімації" - подяки. Що далі? ;-)

Привіт, мої хороші! ❤️

Знаю, ви помітили, що вчора наша весела та емоційна історія “Реанімація та спецоперація”  — 

надійшла у передплату.

 І я безмежно вдячна всім, хто відразу підтримав нас з героями та читає цей роман, повний пригод.❤️❤️

Якщо ж ви вагаєтеся, я просто нагадаю, що перша ціна — завжди найнижча, далі передплата буде дорожчати, скористайтеся❤️

Я ж зі свого боку обіцяю море емоцій, гумору та пригод! А… і зустріч зі старими героями, звісно! ;-)

Буде цікаво, гарантую!❤️

Спойлер 1 (для тих, хто ще не читав)

 Катя тут точно не має бути. І на таку “зустріч” я б її не потягнув ні за що у житті. Хай який бойовий характер у жінки, що мені під шкіру своїми очима, сміхом, гнівом та роздратуванням — вгризлася!

 Зробив останню затяжку та за звичкою потягнувся до хрестика на шиї… Але амулета не було. І так різко вкотило раптом спогадами про цю ніч! Обпекло!

 Моя вона! І я це заявив. І що знайду її — обіцяв Каті. 

 Тож нема чого розкисати! Зараз все швидко тут закриємо та… я зможу її таки відшукати! І пояснити до пуття все, чого Катя про мене не знала.

 Цікаво, як вона на лист відреагує?.. Пристане на варіант? Взагалі не уявляю! Я так мало часу мав з нею, дідько!

 Але зараз не час скиглити. Тож, зчепивши зуби, намагаюся зібрати себе до купи та створити чіткий план. Робота. Зараз я маю думати лише про це.

СПОЙЛЕР 2 (для всіх) ;-)

— Вітаю, я Гліб Павлович, головний лікар. Це — Валентна Семенівна, моя дружина, — схоже, геть не турбуючись про трохи хаотичну ситуацію, представився немолодий, але статний мужчина.

 Я кивнула відразу обом.

— Вітаю. Мене звуть Катерина Василівна. За спеціалізацією — анестезіолог-реаніматолог. Наразі працюю в Києві, — автоматично представляюся. — Але шукаю інше місце з особистих причин. От натрапила на вашу лікарню…

 А сама дивлюся на них та… Ловлю максимально дивне відчуття! Ніби я його десь бачила… Але ж точно ніколи не перетиналися. Чи?..

 Можливо, на якійсь конференції?.. Але щось в тому, як він уважно слухає та в рисках біля очей — реально знайоме. 

— Добре, я піду вже, — його дружина посміхається та прямує в мій бік з усіма тими квітами.

 І… ще дивніше те — що вона теж мені дуже якоюсь… впізнаваною здається! Ні, тут голос не тривожить нічого. Але ця посмішка…

 Капець! Що за містика?!

Читаймо разом!❤️❤️

❤️❤️❤️❤️

 Запрошую доєднуватися до моїх соцмереж, де я  доступна для спілкування постійно: там є веселі відео про вайб моїх романів!

Там завжди багато новин, обговорень, особистих появ автора та цікавинок й анонсів!❤️❤️❤️

Мій Телеграм          Мій Інстаграм         Мій Фейсбук      Мій Тік-ток