Додано
08.05.25 18:44:04
❤музою не народжуються — нею стаєш, якщо ти кіт❤️
Щоденник письменниці, запис №1
Мобі вважає, що я драматизую. Я вважаю, що він — мій співавтор. Хоч і нахабний.
Мобі, мій надзвичайно самозакоханий кіт-британець, впевнений, що кожна моя історія потребує щонайменше одного харизматичного котячого персонажа (бажано його копії). Я ж вважаю, що він просто нахабний співавтор, який використовує своє муркотіння як засіб маніпуляції (саме такого нахабу ви зустрічали, коли читали мій роман "Помилково заручені")
19:47 — Після напруженого дня, коли реальність нарешті відступає на другий план, я дозволяю собі маленький ритуал. Велика керамічна кружка, наповнена гарячим трав'яним чаєм з лимоном, кілька крихітних пісочних печеньок, розкладених на блюдці і мій улюблений плед, м'який та затишний. Саме в цій атмосфері неспішно народжується натхнення. Вмикаю ноутбук, відкриваю файл з останнім розділом…
19:48 — І ось він, мій пухнастий наглядач, вже тут. Його величність вирішила, що центр клавіатури — ідеальне місце для демонстрації свого королівського статусу. Розлігся в усій своїй британській красі, ліниво водячи жовтими очима, ніби оцінюючи кожну мою майбутню літеру. Здається, зараз він спробує власноруч внести корективи. Його лапа вже зависла над клавішею: «Терміново! Героїні не вистачає… елегантності. І кота. Елегантного кота.»

20:10 — Сцена першого поцілунку під зоряним небом. Романтика аж зашкалює. Аж раптом на екрані з'являється незрозуміла абракадабра з безкінечної кількості літер «Ф». Це або його глибока літературна критика, виражена котячою мовою, або він просто задрімав, випадково заблокувавши клавіатуру. Підозрюю друге.
20:27 — Сеанс творчості переривається черговою вимогою уваги. Спочатку в хід йде легке торкання лапкою до моєї руки (ненав'язливо, але наполегливо). Потім, не отримавши бажаного, Мобі переходить до більш рішучих дій: намагається зацікавитися моєю чашкою з чаєм (ледве не втопив там свою вусату мордочку) і починає грайливо бити лапою по монітору, наче намагається зламати якийсь надсекретний код. Хочеш писати про справжні людські емоції? Спробуй описати відчай письменниці, яка не може написати жодного речення без котячого контролю кожні п'ять хвилин.

21:03 — Знову роблю відчайдушну спробу поринути у світ своїх героїв. О, диво з див! Мобі нарешті заспокоївся і заснув… прямо на роздрукованих аркушах з чернеткою нового розділу. Його пухнасте тіло мирно коливається в такт його сонного муркотіння. Сподіваюся, хоч якісь важливі сюжетні повороти не зникли під шаром котячої шерсті.
21:30 — У фінальній сцені моя героїня, ризикуючи життям, намагається врятувати свого вусатого нахабу від лап не менш симпатичного песика Родіка (із роману "Помилково заручені"). Мобі, який до цього моменту вдавав глибокий сон, раптово розплющив одне око, уважно прослухав (або зробив вигляд) цей фрагмент і… схвально лизнув свою лапу. Здається, ця драматична кульмінація отримала його особисте схвалення.
Отакий мій вечір. Класика жанру: я — автор, кіт — бос, натхнення — залежить від того, чи вдасться мені відвоювати простір на столі.
❤️ А хто є вашим натхненником?
❤️❤️❤️ З любов'ю Тіна ВОЛФ, ваша невгамовна авторка :)❤️❤️❤️
Ілюстрації створені з допомогою ШІ :)
Тіна Волф
620
відслідковують
Інші блоги
Всім привіт! ❤️ Насамперед хочу подякувати кожному, хто читає мої романи й робить можливим моє писання. Бо якби не зворотний зв'язок, я б не розпочала другу главу циклу про «неслухняних». Довго вагалася,
Короче я на сайті букнет скоро буде півроку, так от з 2024 я не написала нічого нового, буду писати. Зараз я застрягла в своїх вже написаних роботах і видаляю інцест. З деякими вийшло легко. А от Ерен… він в мене написаний
Привіт, любі читачі! Завершивши третю книгу циклу «Хроніки Завіси», я подумала: все, беру тайм-аут! Приводжу думки та ідеї до ладу, місяць нічого не пишу, й займаюся тим, до чого не доходили руки. Але то була б
Гаряча знижка ? на книгу Змушена підкоритися Він заходить у будинок, наче господар. Всі гості звертають на нього увагу, вітаються, навіть якщо вперше його бачать. Він найвідоміший бізнесмен нашого міста за своєю
Ну що, книголюби, автори й ті, хто постійно обіцяє собі прочитати ще одну книжку, а потім раптом виявляє себе з п’ятьма новими відкритими творами? Я знову оголошую Марафон "Читання за вподобаннями "❗️ Ми
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ так сміялась, коли читала про Аліниного Васька та Родіка) Мені подобається, коли ви в своїх книжках пишете про тварин. А особливо, якщо разом з головними героями вони виглядають смішно )
Катря, Мені приємно, що ви так реагуєте на Аліниного Васька та Родіка! Я сама їх дуже люблю! Тварини – це ж невід'ємна частина нашого життя, і вони часто привносять у нього стільки комічних ситуацій. А коли їхні витівки переплітаються з життям головних героїв, виходить просто вибухова суміш! )
Хі-хі, я так і подумала, що в кота Аліни є свій прототип ❤️
Тіна Волф, ❤️
Клас❤️❤️❤️
Настя Коваленко, ❤️❤️❤️
Коти це завжди окрема історія.
Я, коли дивлюся на своїх, то відчуття, що це вони мене взяли жити до себе, а не навпаки.
Tamara Yurova, Не можу не погодитися з вами. Коти – це взагалі окрема цивілізація!
Коти боси ще ті:)) Особливо з тим довгим "Ф" нафеячити вміють на нійцікавішому місці))
Марина Тітова, Це точно! Помічники ще ті)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати