Розділ, після якого вже нічого не буде, як раніше

У гарній книзі завжди є переломний момент. П’ятий розділ «Чотирьох подвигів» — саме такий.

Антуан, молодий архітектор, що ще вчора креслив лінії будівель, сьогодні — крокує лабіринтом дзеркал, де час спотворено, а відображення говорять чужими голосами. Його реальність — розмита. Його розум — на межі. Його серце — досі мріє.

Але тепер він стоїть перед тим, хто змінив хід історії.

Цар Леонід. Примара. Воїн. Голос, що пронизує століття.
Істина про зраду. Торговець Люций. Острів Синього Місяця. Чотири царі, замкнені у просторі, де не існує часу.

Хто такий Антуан у цій історії?
Чому дзеркало вибрало саме його?
І чи справді креслення були лише кресленнями?

Цей розділ — не просто подорож у містичну безодню. Це відповідь на запитання, яке не всі наважуються поставити: чи готовий ти побачити себе справжнього — крізь дзеркало часу?

Читайте п’ятий розділ «Чотирьох подвигів». Не для того, щоб дізнатися — а щоб відчути.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Трішки роздумів
У кожної книги є свій післясмак. Деякі історії закінчуються разом з останньою сторінкою, а деякі ще довго не відпускають, залишаючи після себе невидимі сліди. Мені подобається думати, що між сторінками моїх історій теж
Оце так новина
Завжди за темною смугою приходить світла. Ще в минулому пості я була вся просочена осінньою депресією, а потім — voilà! — бачу свою книгу «Кохання у стилі ASMR» на другій сторінці івенту «Кохання після пар»
100 підписників! 
Здається, це лише цифра. Але за нею — 100 людей, які вирішили залишитися на моїй авторській сторінці й стежити за моїми історіями. Для автора це дуже багато. Дякую кожному, хто читає, ставить вподобайки, залишає коментарі,
Трошки лірики, або про те що болить
Любі мої, сьогодні щось так сумно на душі… Новини, зміни, роман. Усе якось іде… сумно, чи що. Наче й нічого конкретного не сталося, а всередині тяжко. І ось дорогою додому я раптом спіймала себе на думці, що не заходжу
Звуки натхнення ?
Той момент, коли підбираєш правильний трек — і сцена буквально сама починає писатися. Музика іноді задає весь ритм епізоду ? Пишете в тиші чи теж з саундтреком у навушниках?.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше