Боляче коли кохаєш того, кого кохати не можна.

Іще раз, вітаю!

Запрошую до роману, "Вкрадене серце" — оновлення вже на сторінці. 

Уривок.

ВІЛЕН.

Пильно дивлюся юній красуні услід. Я шокований її висловлюваннями та зауваженнями. І, як би я цьому не противився, вона має рацію. Але, що робити з потягом до неї? Я не можу його пояснити, так само як і не здатен із ним упоратися. Стримую себе, аби не наздогнати милу красуню. Вона надто юна, але її харизма неймовірно приваблює мене. Я усвідомлюю, що не повинен захоплюватися нею, проте я вже надто сильно захоплений. І це захоплення сильніше за мене самого. Я не можу його пояснити. І навіть зараз стримуватися мені надзвичайно складно.

Роблю кілька кроків услід за малою і таки зупиняюся. Бо вперше в житті не знаю, як діяти і як вчинити правильно. Я не можу собі дозволити ганятися за цією малою, адже заручений з Маріанною. Та що там — заручений, у нас весілля вже не за горами.

Видихаю, бо наші з Маріанною непорозуміння отруюють мені душу. Мені неприємно, що моя наречена поставила свою кар’єру на перше місце, а я — не знаю навіть, на якому місці для неї. Невже вона вважає, що я мовчки чекатиму? Схоже, я вже й так дочекався. Бо доки я мовчу, між мною та моєю нареченою зростає прірва. У наших стосунках з’явилися: холод, байдужість, і все це з її боку.

Звісно, це не привід задивлятися на інших, і це мене аж ніяк не виправдовує.

Я вже стільки разів намагався все з’ясувати в наших відносинах, але Маріанна постійно відкладає все на завтра — та те завтра, все ніяк не настане...

Вкрадене серце ❤️

Приємних емоцій від читання!!!❤️❤️❤️