Прода, любі маніяки

Привіт вам, любі читачі. Заходьте почитати свіженьку проду на «Від весілля до кладовища один крок».

“ — Хтось провів експеримент, Елтоне. І дуже вдалий, заради справедливості, — нервово обоизплв перемозі губи. — Але я не розумію навіщо це комусь. Можна було вбити сотнею легших способів, навіть не задумуючись про це. Але він не хотів. 

— Не хотів, бо він  вбиває не заради забави. Він вивчає їх, — вимовив Стейн, зустрічаючис зі мною очима. — Як якийсь психопат. Питання лише в тому, навіщо це йому? 

— Знайдемо і запитаєш про це у нього, — нервово посміхнулася, подумки складаючи список всього що бачила.  — А поки що мені треба це тіло у морзі. Це все прекрасно, але де твої криміналісти? Мені треба, щоб вони обережно перевезли жертву. 

— Та он, вже на підході, — нахмурено вичавив з себе Елтон дивлячись за мною спину. — Шкода, що не можна трупи поміняти місцями. Я б із задоволенням подивився б на нього в ролі жертви. 

— Навзаєм, брвдуре, — почувся до болю знайомий голос. 

Мої брови здивовано здійнялися і я повільно обернулася, щоб в наступну мить побачити перед собою Тієля Дель Рея. Того самого, з яким у мене було невдале перше побачення. “

Також, запрошую до закінченої книги «Совість для диявола».