Привіт всім. Новий розділ роману "Рани любові " вже на сайті. Не пропустіть. Ось невеликий уривок:

"Лежу безсилою на ліжку, моє тіло тремтить від ридань. Сльози ллються рікою по щоках, я не можу зупинити їх — вони просто випливають із глибини моєї душі. Мій голос проривається крізь біль та злість, я кричу на того, хто поруч — на тебе, на всіх, хто був поруч у цей момент. Мої слова — це не просто слова, це крик моєї зламаної душі, мій крик проти всього, що сталося. Чому? Чому все так скінчилося? Чому я залишилася сама з цим страшним болем? 

Моє тіло напружене, я відчуваю, як міріади почуттів борються всередині мене — глибока печаль, безнадія, злість й безсила ненависть до всього світу. Всі мої двері до внутрішнього світу закриті, єдине, що я можу — це кричати, скиглити та ридати. Мені здається, що весь світ зник, що нікому немає справжнього сенсу, крім моєї болісної порожнечі. Коли Ігор Миколайович підходить ближче й намагається мене заспокоїти, я відчуваю його теплоту і підтримку. Але моє серце напружене й наповнене болем, я навіть не можу слухати його слова. Весь цей гнів, вся ця безмежна туга — вони вихлюпуються назовні. Я кричу йому, що я ненавиджу цей світ, що я ненавиджу себе, що мені здається, ніби я втратила все, що було важливо — і навіть свою дитину."