Останнім часом я часто чую запитання: «Звідки автори черпають натхнення?»
Це питання насправді набагато глибше, ніж здається на перший погляд. І розмірковуючи над цим, я піймала себе на ще одній думці: як особисте життя автора впливає на його книги? Як пережите, відчуте, побачене здатне формувати тематику творів, обирати жанри, навіть нашіптувати ті чи інші слова у тексті.
Якщо чесно, поглянувши на свої історії збоку, іноді можна й справді злякатися ? Теми, які я підіймаю, персонажі, яких створюю, їхній біль і боротьба — все це виглядає так, ніби автор ховає за словами щось дуже особисте й непроговорене.
Але водночас я не можу впевнено сказати, де саме відбиток мого життя, мого досвіду, а де — чиста фантазія. Іноді натхнення приходить звідти, де найменше очікуєш. А інколи здається, що кожна сцена, кожен діалог — це своєрідний відголос подій, що вже відбулися в реальному житті, навіть якщо я цього не усвідомлюю повністю.
А як ви думаєте? Чи впливає ваше життя на те, що ви читаєте, пишете чи створюєте? Чи є у вашій творчості відлуння власних історій? ❤️
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗвісно, в мене обов'язково є хоча б один протагоніст, повністю саисаний з мене, а решта протагоністів мають хоча б одну спільну зі мною рису) скажімо, тяга до перевірених часом речей☺️
Сергій Брандт, Дякую за відгук
Повністю підтримую. Ці історії наче завжди були з тобою та в певний час починають давати про себе знати і ти їх викладаєш у строки...глави...сторінки. І у кожного свій світ в голові. І це дуже класно коли ти знаходиш однодумців, читачів та поціновувачів того "потоку в голові", коротше кажучи твоєї творчості.))) Я ніколи не відслідковувала свої твори - на скільки вони схожі. Але знаю точнро, що всі сучасні історії взяті з життя та досвіду навколо. Звісно, все буденне воно схоже але кожен діє в одних і тих самих ситуаціях по різному. Це нас і відрізняє. ЦУе звісно щодо творів сучасності. А от щодо фентезі... там звісно політ фантазіїї набагато ширше. І, як мені здається, зробити героя набагато простіше. так я к тобі потрібно по сюжету, бо зовсім інші персонажі фігурують. І деяким людяність взагалі не чужо знати.
Марина Мелтон, дякую за ваш відгук було дуже цікаво ознайомитись
Кажуть, не варто писати про життя, бо воно надто нудне) Щось у цьому є.
Наскільки я чула, крім поміркованих в цьому сенсі авторів, є дві крайнощі. Одні настільки вписують себе в свої книги, що буквально дають персонажам свої прізвища. Другі такі приховані, що взагалі не допускають, щоб їх життя якось просочилося у книги. Я з других. У моїх книгах - мої думки, мої фантазії, світи, які я створюю. Звісно, мій досвід у тих чи інших сферах, знання. Якщо я використовую власні переживання з якогось приводу, то вони трансформуються до невпізнаваності. Навіть можуть стати протилежними.
Якось так. Це мій випадок, а бувають зовсім інші. Теж цікаво почитати про інших авторів в цьому плані, у всіх все різне.
Елара Кель, Дякую за відгук було дуже цікаво прочитати)
в свій час коли я писала мене на одну з моїх історій мене надехнула власна життєва ситуація
Інна Сагайдачна, Дякую за відгук)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати