Крові і тіні: глава 11. Вампіриці пити кров годить

Вітаю, друзі! Так, так, це мало статися і сталося. Талін наглиталася свіжої, теплої, живої крові. Прямо з шиї!
Звісно, вона уявляла, що зберуться великою вампірською компанією, наловлять людисьок - можна ту противну сусідку і куратора з універу, але виявилось, що це не так працює.
Просто захотіла - і напилася, де бачила.
Тепер вона розуміє, як їй повезло сидіти в гнилому палаці серед психів, а не в нормальній міській квартирі. Бо з тими голосами, що почали лунати у неї в голові із першим ковтком крові, її би швидко запроторили в блатну наполеонівську палату у найближчій дурці. А тут - нічого, можна розмовляти скільки схочеш. І скільки не схочеш - теж, ті голоси не дуже слухаються.
Та тепер вона готова до наступного випробовування Ради кровосісів - і, певно, ті кусають лікті, що дотягнули до цього моменту. Адже зараз Талін значно сильніша і може й пройти їхні набридливі задачі.
Спостерігайте, будь ласка, як Талін піде на полювання. Ні, не на людисьок! Хоча хотілось би...
А Каел штовхається!