Рейтинг героїв, з якими б я не жила, але написала

...і не шкодую :)

Я пишу любовні романи. Часто фентезі. Ще частіше — з мужніми героями.
Але чесно? Є серед них такі, з якими я б у житті не прожила й трьох днів. Максимум — ніч. І то випадково.

Мій особистий ТОП "Дякую, але без тебе":

Герой №1 — “Я мовчу, бо таємничий”
Насправді — просто емоційно недоступний.
Замість пояснити, що сталося, він просто зникає на три глави.
Назад повертається з пораненням, бородою і поглядом "не питай".
Питаю. Все одно не відповідає.
Це Лукас з роману "Відьма місячного сяйва".

Герой №2 — “Я тебе врятував, значить тепер ти моя”
Він: витягнув тебе з води.
Ти: дякую.
Він: одружуймось.
Ти: що?
Він: я вже поставив на тобі печатку долі.
Після другого побачення просить пароль від Wi-Fi і улюблений шампунь.
Впізнали Емметта з роману "(Не)гідна пара для дракона"?

Герой №3 — “Знайомся, це моя коханка. Ми просто дружимо. Вона живе з нами.”
Ну просто золото.
Коханка спить на іншій стороні ліжка, іноді в твоїй піжамі, і називає тебе “дівчина мого майже-чоловіка”.
Безсумнівно це Сашко з роману "Бракована".

"Герой, який вміє все. Крім бути нормальним"

Супербоєць, геній, альфа самець, вміє керувати армією, драконом і кавомашиною.
Але не розуміє, чому ти ображаєшся, коли він забув про твоє існування на 4 глави.

Лейв з роману "Як віддраконити ректора, або Не грайте відьми з зіллями"

"Герой, який все пояснить. Але після п’ятого кола пекла"

Він знає правду з першої сцени. Але не скаже.
Спочатку — ревнощі, погрози, втечі, кекс під дощем.
І тільки після цього: “Ну, взагалі, я все давно знав”.

Типовий Єгор з циклу "Куля для нареченої"

"Герой з трагічним бекграундом, який заважає йому нормально комунікувати"

Він: (сидить на підлозі в темряві 8 сторінок)
Ти: “Хочеш поговорити?”
Він: грубий погляд + зникає вночі на коні без сідла
(Флешбек через 2 томи: його не любила собака в дитинстві.)

Ларік з роману "Ада. Ти моє щастя"

Номінація “Вирішую все грошима. І кексом. І грошима”
Проблема?
Переказує 100 000 на картку.
Ти: “А може поговоримо?”
Він: “Ось ключі від квартири. Помовчи”

Хіба це не Кеша з "Перший. Колишній. Єдиний"?

Бонусна номінація “Крадій поцілунків і меж особистого простору”  
Найкращий у світі приклад: “але ж він чоловік, він так любить!”
Насправді — токсичний альфа, який вважає, що жінка — це обʼєкт та його власність.
Поцілунок без згоди? Будь ласка.
Шантаж? Завжди готовий.
Бонус: друга родина в наявності.

Знайомтесь, Емір із "Дві дружини, одна брехня"

Висновок:
 

Якщо ви раптом впізнали тут свого улюбленого героя — не сваріться. Я теж його люблю. Просто з іронією.

Бо цей рейтинг — не про знецінення, а про любов.
Про те, як навіть найвпевненіший “ти моя назавжди” герой може виявитися ще тим інфантильним кактусом.

Але я все одно їх пишу. А ви читаєте. І трошечки з них сміємось.
Бо книжкове кохання — як реальне: спершу “о Боже, це доля”, потім “о Боже, що це було?”,
а далі — “ну добре, ще одну главу”.

А тепер ваша черга:
Напишіть у коментарях, якого книжкового героя ви б номінували — з моїх романів.
І яка номінація обов’язково має бути у другій частині цього рейтингу?
Сваритись, любити й сміятись можна прямо тут ↓