Знаєте, що лякає найбільше? Не монстри. А коли жах вдає з себе буденність. Просто стоїть. Посеред вулиці, як афіша на стовпі.


Мені завжди подобалися твори (фільми, історії), де загроза – не зовсім очевидна. І сильніший страх у мене викликають речі, які я не можу пояснити логічно, чи описати одним словом. Типу: "привид", "маніяк", "вампір"... Найстрашніше завжди ховається у буденному.


"Афіші" – моя спроба попрацювати саме з таким видом тривоги. Раніше історія публікувалася у збірнику, а зараз даю їй життя в окремому релізі
 

P.S: Плюс приємна новина дня моїх читачів – тут