Вітою, мою любі читачі та колеги! Дякую кожному за підтримку та вашу увагу до книги - "Як знайти наречену: посібник для неодруженого короля". Завдяки вам, сьогодні стартувала передплата. Хвилювання як за першою☺️ Зроблю все можливе, щоб історія вас не змусила нудьгувати.

Кілька маленьких спойлерів:

— Як це "випарувалася"? — його голос став глибоким, обволікаючим, але у цьому спокої відчувався стальний край.

— Ні я, ні вартові не знайшли жодного сліду. Її не бачили ні на одному з рубежів охорони. Наче вона пройшла крізь стіни! — випалив Ксатас, опустивши очі додолу. — Навіть з моїми вміннями, мені це невтямки.

На мить у залі запала смертельна тиша. Навіть потріскування факелів здалося надто гучним. Кадріел відчув, як під його шкірою зашипіли срібні печаті, немов магія всередині реагувала на загрозу.

— Всі виходи та коридори перекрити, — його слова лягали важко, наче удари молота. — Примусити артефакти моніторингу працювати на повну силу. Жодного клаптика палацу без нагляду. Підняти магів другої та третьої лінії безпеки.

— Але якщо прорив через магічний бар'єр стався на рівні підсвідомого проникнення... — почав припускати Ксатас.

Кадріел кинув на нього такий погляд, що той змовк миттєво.

— Відповідати департамент захисту буде мені після того, як цей балаган буде знешкоджено, — відрізав король. — Зараз треба діяти, знайти негайно зниклу претендентку. Однією претенденткою істота ледь не поласувала, я не можу допустити, щоб бодай хтось постраждав! Не в моєму палаці! — Він знову звернувся до Ксатаса: — Коли востаннє бачили леді Фамісоль?

***

— Вам не слід залишатися тут більше ні хвилини, — промовив король стоячи вже на землі.

— Я… сама можу дістатися… — бурмотіла Таіріс, так і не наважуючись повернутися.

— Нічого ви не можете, — роздратування прокотилося в його словах. — Ви наче магніт для проблем. Валіза, тепер істота. Сподіваюсь на цьому все закінчилося. Ходіть сюди, вам потрібно вилізти з води, — голос Кадріела був таким твердим, що заперечувати було безглуздо.

Таіріс кілька секунд забарилася зважуючи свої дії, натомість король тримав протягнуту руку допомоги.

— Заплющте очі! — вимагала вона, задкуючи до нього.

Кадріел дивився як принцеса йде задки до нього, і кумеднішої сцени за останній час він справді не бачив. Він усміхнувся, а потім заговорив:

— Ви так впевнені в собі, що ви здатні мене вразити?

— Вам до вподоби моя ніяковість? — вона практично вперлася спиною в його долоню, і щойно його пальці торкнулись її шкіри, принцеса як вжалена відскочила вперед. — Будь-ласка, — попросила вона ввічливо. — Бути оголеною перед чоловіком, який все ще не обрав собі наречену, дуже ніяково.

Обіцяю інтриги, кохання, магічних істот, звісно магія зі своїм пантеоном богів. Навіть дракони завітають. Один так точно.

А ще запрошую вас до цікавезних книг моїх колег:

Королівська бунтарка, або Викрадення віку

Найкраща. Алхімік короля

Я буду кохати тебе вічно

Хранителька Перехрестя

Мій відданий ворог

Стіна між нами

Я буду кохати тебе вічно

Під захистом нелюба

Наречений на решту

Кохай за мене

Еріка. У пошуках долі