"Врятуй мене" вже завершена і доступна.Дякую!!!
Доброго дня , мої хороші!
Книга "Врятуй мене" вже завершена і доступна. Щиро дякую всім хто був зі мною весь цей час і всім хто мене підтримував.
ВИ НЕЙМОВІРНІ!!!
ДЯКУЮ!!!
Я дуже радію що книга вийшла саме такою як планувалась і що вона вам сподобалась.
Хто ще не читав - запрошую.
Це історія про справжнє ніжне і пристрасне кохання. Головним героям довелось пройти через брехню, розставання, зраду страждання, біль і багато іншого, та їх кохання не згасло а навіть навпаки. Їм довелось пройти через важкі випробування щоб стати щасливими. І в них все вийшло, бо справжнє кохання долає всі перешкоди.
Де в біса носить того бухгалтера? - дивлюсь на годинник і підходжу до вікна. Восьма сорок. Вона вже спізнилась на десять хвилин. Наче в мене справ інших немає. Якби не прохання Ганни , вже б відмовив їй навіть без розмови. Ненавиджу коли працівники спізнюються. А вона ще навіть не працівник. Настрій жахливий. Хочеться на комусь зірватись. Відчуваю, що жертва скоро знайдеться. Васильович вже мабуть чекає мене, а я змушений чекати дівчину, якій типу потрібна робота. Якби дійсно була потрібна, вона б мене чекала, а не навпаки. В двері тихенько постукали. Невже припливла, принцеса.
- Заходьте! - гаркнув не розвертаючись.
- Доброго дня. Пробачте за спізнення. - моє серце прискорило ритм лише від цього тихого, ніжного голосу. Голосу з минулого. Не може бути. Цього просто не може бути . Розвернувся і очманів... Це дійсно вона. Даша Савицька. Вона теж застигла з відкритим ротом. А я чорт забирай потонув в блакитних очах, наче не було цих шести років. Тіло напружилось, дихання збилось і в горлі пустеля Сахара. Все як тоді. В іншому житті. Вона трохи змінилась, тіло стало ще більш жіночним і спокусливим. Я добре пам'ятаю що там під одягом. Добре пам'ятаю кожну родимку і кожну клітинку. Колись я обожнював вивчати її тіло губами.
Скільки разів я уявляв нашу зустріч і прокручував в голові все що хотів би їй сказати. Я намагався забути її, намагався зненавидіти за все що вона зробила, сподівався що більше ніколи її не побачу, а зараз... Зараз не можу вдихнути повітря. Наче знов той самий закоханий до нестями дурник. Дурник , яким вона так майстерно маніпулювала і якого врешті-решт безжально розчавила...
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю! Обожнюю ваші книги!
Наталія Силенко, Щиро дякую, сонечко. Мені дуже приємно.)))
♥️♥️♥️
Даніка Рейвен, Дякую, люба. ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати