Душа співає

 «Той неловкий момент, коли жінки «повинні відповідати очікуванням та еталону чоловіків», а потім виявляється, що він просто не читає інструкцію життя.
Інструкцію, яку жінка, виконуючи умови відносин, вивісила для того, щоб оте нещастя, в випрасуваній сорочці, поголене, пострижене, з акуратними нігтями, годинником, в бручках і з шарфіком і т.д. не «іспітало разочарованія».

Мої подруги та батьки вийшли з мого авто  на ходу,  разом з мораллю, здоровим ґлуздом, шляхетним вихованням . Бо я шалено добивалась свого і заявила життю: «коханий буде не такий, «як всі»!».

В ньому було все, що я ненавиділа через попередників, які запрошували на свіданки і водночас боялись мене до дрижаків.

Через 30 років я в нього запитала, чому він закохався та так добивався мене тоді, коли ми геть різні, від слова «геть». Виявляється я йому наснилась. А я любила сни з дитинства.

Світ вміщує багато історій і всі вони мають нюанси, які вирізняють Щастя серед щастя, Кохання серед кохання, Посмішку серед посмішок. Наприклад, щастя маскується під рожевою парасолькою і це додає тонкий нюанс серед сірого дощу. Але він закоханий у дощ. І саме дощ спричинив Кохання. Вона ненавиділа і дощ, і кохання, і власну доброту, маскувала її під зневажливу посмішку і правдорубство. Та саме щирість, яку вона не могла приховати, як не старалась, робила Посмішку тими чарами, що притягнули все те, що вона ненавиділа і це перетворилось на Любов.»

Це ненаписана розповідь про життя, яке йде. Я згадала та знайшла ці накиди моментів, коли почала читати https://booknet.ua/book/prichepom-ne-proponuvati-b436669 . І зрозуміла, що це Знак, який дає відповідь на моє питання: «я хочу завершити викладення готових казок, але чи варто писати про своє життя? Бо в мене ж є інші проєкти». І відповідь- «Ні. Це дуже особисте. Але про це вже пишуть.» І це прекрасно!!! В мене звільнився Час.

Ще не закінчена розповідь вже описала всі події, які «відбулись». І навіть вказані імена.  
Я вдячна, що є Космос, який реалізовує інший вимір, до якого мені пощастило торкнутись. Бо те, як життєво реально подаються розповіді Душі –це неймовірно. І це підтвердження мого переконання в моїм світі.

Життя знову повернуло мені можливість читати та насолоджуватись тим, що створюється Автором.
Дякую.