Завершення історії. Знижка. Оновлення.

Всім привітик!

    Завтра  історія  "Врятуй  мене" буде  завершена  і її  ціна  зміниться.  Не пропустіть можливість придбати практично  завершену  книгу  за  ціною передплати. 

  Де   в   біса   носить  того  бухгалтера? - дивлюсь на   годинник   і   підходжу   до   вікна.   Восьма   сорок.   Вона   вже   спізнилась   на   десять   хвилин.   Наче   в    мене    справ   інших    немає.   Якби   не   прохання   Ганни ,    вже   б   відмовив   їй   навіть    без   розмови.  Ненавиджу   коли    працівники   спізнюються.   А   вона   ще   навіть   не   працівник.   Настрій   жахливий.   Хочеться   на   комусь   зірватись.  Відчуваю,   що  жертва   скоро   знайдеться.   Васильович   вже   мабуть    чекає   мене,     а   я   змушений   чекати    дівчину,   якій    типу   потрібна   робота.    Якби   дійсно    була    потрібна,   вона   б   мене    чекала,   а   не    навпаки.    В   двері   тихенько   постукали.  Невже   припливла,   принцеса. 
     - Заходьте! -  гаркнув   не   розвертаючись. 
     - Доброго   дня.   Пробачте    за   спізнення.  -  моє   серце   прискорило   ритм   лише   від   цього    тихого,   ніжного    голосу.  Голосу   з   минулого.    Не    може    бути.  Цього   просто   не   може   бути .   Розвернувся   і    очманів...   Це   дійсно    вона.   Даша   Савицька.   Вона    теж    застигла   з   відкритим   ротом.   А   я    чорт    забирай    потонув   в    блакитних    очах,   наче    не    було    цих    шести    років.   Тіло   напружилось,   дихання    збилось    і   в   горлі   пустеля    Сахара.   Все   як   тоді.   В   іншому    житті.    Вона   трохи   змінилась,   тіло   стало   ще   більш   жіночним   і   спокусливим.   Я   добре   пам'ятаю   що   там   під   одягом.   Добре    пам'ятаю   кожну   родимку   і   кожну    клітинку.   Колись   я   обожнював    вивчати   її    тіло   губами.  

     Скільки    разів    я    уявляв   нашу   зустріч   і    прокручував   в   голові   все    що   хотів    би   їй    сказати.   Я    намагався   забути    її,   намагався  зненавидіти    за    все   що   вона    зробила,   сподівався   що   більше   ніколи   її   не   побачу,    а зараз...   Зараз   не   можу   вдихнути   повітря.  Наче    знов   той    самий    закоханий   до   нестями    дурник.    Дурник ,   яким    вона    так   майстерно    маніпулювала    і    якого     врешті-решт    безжально    розчавила...  

 ❤️

   Якщо  ви ще  не  бачили,  сьогодні  книга   "Полонянка бандита"  продається  зі  знижкою.   Ця  книга  про  Еміра  Шахіна ,   кримінального авторитета,  який  колись втратив  голову  через  одну  красуню ,  про  яку  думав  і  мріяв  кілька  років ,  поки  знов  випадково  не  зустрів  її.   А  коли  зустрів ,  вирішив  що  більше  не  може  її   відпустити.  Та  виявилось  що  в  дівчини теж  багато  небезпечних таємниць...   

Мега  пристрасно .

Емоції  на  межі.

Відверто.

Анотація

     - Ви мене з кимось сплутали,  я вас бачу вперше в житті.  - та він не слухає.  Підходить впритул і гучно втягує повітря біля шиї.

     -  Ммм.  Ти так солодко пахнеш лялечко. 

      -Та що ти собі дозволяєш? - намагаюсь відштовхнути, та куди там?

       - Я мріяв про це.   Мріяв що будеш моєю. 

       -  Ти що хворий?  Не знаю що ти приймаєш,  та видно перебрав з дозою.   Відпусти мене придурок .- Він сильно стискає мої плечі.

       -  Підбирай слова.  - шипить в обличчя.  - На перший раз пробачаю.  Сподіваюсь тобі вистачить мізків не перевіряти що буде наступного разу.

       -  Що ти хочеш?  -  запитую,   а тіло колотить від страху,   тому що його бажання читаються в його очах.

       -  Тебе хочу лялечко.   І не лише тіло,   але й душу.   А я завжди отримую те що хочу.   Та для початку ти повечеряєш зі мною.

      -  А якщо я відмовлюсь?

      - Не рекомендую влаштовувати бунт.   В тебе немає вибору.   Ти будеш моєю,так чи інакше.

     А  також, запрошую всіх до історії "Заборонене кохання" 

Вона буде  безкоштовною  в  процесі  написання.  Так  що ,  приєднуйтесь.  Там  весело,  а  скоро  стане  дуже  спекотно. )))  Оновлення  історії  вже  на  сайті.  

Анотація до книги "Заборонене кохання"❤️

Виходжу з корпусу і мою увагу відразу привертає компанія старшокурсників, які стоять біля чорного мерса. Побачивши серед них Польового, намагаюсь швидко прошмигнути непоміченою. Але це не з моїм щастям...
- Ей, малявко, стояти і боятись.- крикнув Яр і всі почали реготати. Ну блін, я ж реально хотіла просто пройти.- Підійди.
- Тобі потрібно, ти й підходь.- фиркаю і бачу як змінюється його вираз обличчя.
- Знов нариваєшся? Хочеш таки по булках отримати?- от гад. В мене здали нерви і я показала йому середній палець. Щойно це зробили, відразу пошкодувала. Розвертаюсь і знов біжу в корпус, а цей навіжений за мною. Я встигла лише піднятись на другий поверх, як він впіймав мене і притис до стіни. Ми обоє важко дихаємо і раптом він робить те, чого я ніяк не чекала. Притягує мене до себе і цілує в губи.

Маленький шматочок:

    В  травмпункті   як  не   дивно   нікого  не   було  і  ми   разом  зайшли   в  оглядову.  Медсестра  сказала   що  лікар  на   операції   і   потрібно   трохи   зачекати.  Сама   ж   теж   вийшла   і   ми  з  малинкою   залишились  наодинці.  

    - Далі  я  сама   впораюсь.  Не   маленька.   Дякую   що   допоміг,   Ярославе. - Кіра   взяла   на   столі   вологі  серветки  і   підійшла   до  дзеркала. 

     - Я   зачекаю  і   відвезу   тебе  додому.  Ти  ж   чула  що   сказав   Борисович?  Я   маю   йому   відзвітувати. - забираю  в   неї   серветки   і   кладу   на   високу  кушетку   поруч.  Потім   припідняв   дівчину   і   теж   посадив   на   кушетку. - Я   допоможу   тобі. - підійшов   ближче  і   вона  зніяковівши  опустила   очі.   Я   дістав  серветку   і  обережно  витираю  кров  з  її  щоки  і  скроні.  Дихання   малинки   пришвидшується  і    це   зводить  з   розуму.   Її   теж   хвилює   моя   близькість.  А   мене   вона   не   просто  хвилює,   я   почуваюсь   п'яним.  Потім  зустрівся  з  її  поглядом  і  серце  яке  й   так   тарабанило  весь  час,  тепер  взагалі  збожеволіло.  Погладив  її  пальцями  по  щоці,   по   губах,  а  потім  нахилився  і   почав  ніжно  цілувати  солодкий  ротик.  Малинка  відразу   з   готовністю  відповіла  і   мене   чорт   забирай   накрило  як  ніколи...  Вона  обвила   мою  шию  руками  і  занурила  пальці  в  моє  волосся на  потилиці.  А   я   все   ж   поклав   руку   на  її   стегно   і   відчув  наче   нас   обох   вдарило  струмом.  Оце   штирить   від   малої.  Торба!  

     - Малинко!  Дідько!  Яка  ж   ти   солодка.   З  розуму   мене  зводиш. - знов  коротко  цілую. - Тепер  в  мене   вийшло  краще? - посміхаюсь.

     - Я  не   знаю.  Не   зрозуміла   ще.  В   мене  й   так   голова  паморочилась.  - я  розсміявся. 

     - Ну  що   ти  за    зараза   така?   Зізнайся   що  ти   вже   втратила   голову   через   мене. - вона   гмикає   і   підіймає  брови.  А   я   знов   кайфую  і   чекаю   наступної   колючки.  

       - Розмріявся.  Я   мало   не   втратила  голову   через   твою   дівчину... 

Дякую, що  ви  зі  мною. )))❤️

Гарного дня!

Бережіть себе  і  своїх близьких. 

Ваша  Тетяна  Калинова.