Ще +2 нові розділи доступні до читання.

Трішки кину спойлер до розділу який вийде завтра

— Може, ти все-таки одягнешся? — хриплю, стараючись не зірватись.

Він нахиляє голову, всміхається нахабно:

— А навіщо мені?Мені і так добре.

Я скрегочу зубами, відводжу погляд, але не можу не помічати, як краплі повільно ковзають по його шкірі.

Чорт, це небезпечно.

Я відводжу погляд, намагаючись дихати рівно.Але, чорт забери, він ще ближче.Вологий. Гарячий. Впевнений.

— Може, рушник? — пробую жартувати, знущально піднімаючи брову.— Хоча б задля збереження мого психічного здоров’я.

Він усміхається ширше, робить крок до мене:

— Твоє психічне здоров’я було приречене ще в той момент,коли ти вирішила жити зі мною під одним дахом.

— Та ну, — зводжу брову, впираючись руками в боки.— Я думала, це буде моя особиста карма.

Він робить ще крок.Між нами вже менше метра.

— Ти прийшла мене карати? — шепоче він.— Бо, як бачиш… я готовий.

Мій погляд ковзає вниз — автоматично, рефлекторно.І я проклинаю себе.

— Ти божевільний.

— А ти гаряча.