Нові розділи вже на сторінці
Ще +2 нові розділи доступні до читання.
Трішки кину спойлер до розділу який вийде завтра
— Може, ти все-таки одягнешся? — хриплю, стараючись не зірватись.
Він нахиляє голову, всміхається нахабно:
— А навіщо мені?Мені і так добре.
Я скрегочу зубами, відводжу погляд, але не можу не помічати, як краплі повільно ковзають по його шкірі.
Чорт, це небезпечно.
Я відводжу погляд, намагаючись дихати рівно.Але, чорт забери, він ще ближче.Вологий. Гарячий. Впевнений.
— Може, рушник? — пробую жартувати, знущально піднімаючи брову.— Хоча б задля збереження мого психічного здоров’я.
Він усміхається ширше, робить крок до мене:
— Твоє психічне здоров’я було приречене ще в той момент,коли ти вирішила жити зі мною під одним дахом.
— Та ну, — зводжу брову, впираючись руками в боки.— Я думала, це буде моя особиста карма.
Він робить ще крок.Між нами вже менше метра.
— Ти прийшла мене карати? — шепоче він.— Бо, як бачиш… я готовий.
Мій погляд ковзає вниз — автоматично, рефлекторно.І я проклинаю себе.
— Ти божевільний.
— А ти гаряча.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМої вітання. Вже читаю
Ангеліна Мюрей, ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати