Привіт усім! Вчора натрапила на цікавий блог від Іванни Желізної Запуск челенджа “якби я була героїнею своєї книги” і там зависла. 

Мої думки побігли до книг, і хоча я найбільше люблю свою книгу, яку ще пишу Рута. Та що вірить в кохання і хотіла б потрапити у рідну місцевість на півтори тисячі років назад, проте не буду спойлерити і уявлю себе героїнею книги Полонянка власних снів 

Уявімо, що я героїня книги Полонянка» Ананія. Ніжна, чуттєва, мудра не за роками і абсолютно не в змозі нічого змінити. Та я б з останнім точно не погодилася, як і моя героїня.

1. Отож, кого б я вибрала?

Між Константином, Шаруккіном та Емрé, звісно, обрала б мага Емрé, адже він вірний та відданий. Хоча я б не втрималася від пригоди з Шаруккіном, адже він є абсолютною копією Емрé.

1. Кого б я відлупцювала?

Тут варіантів багато: адже половина героїв точно на це заслуговують, сплітаючи інтриги не лише поза спинами, а й іноді просто на очах у Ананії. Найбільше заслуговують Шаруккін та батько Мешах.

1. Куди б я втекла?

Моя героїня знайшла дуже класну схованку – заморська країна Фінікія, яку вона вибудовувала у своїх снах і яка матеріалізувалася, поєднуючи різницю в просторі та часі. Я б мабуть втекла з грошима батька на одну з копалень, а потім, потроївши статки на інший континент. Але, стоп! Я вже туди відправила маму героїні. Ну, нічого. Штати великі, а Трамп любить гроші J

1. Чи вижила б я взагалі?

Вижила б, але чи змогла уникнути усіх пасток, які мені приготували, навряд чи. Хоча деякі з них навіть таки нічогенькі J

1. Чи звернув би на мене увагу Емрé?

Так, але чи склалися б наші стосунки? Хто-зна, мабуть, скоріше, стали б класними друзями.

      Проте, книга не про мене і вдало завершується, хоча і тримає в напрузі і змушує ламати голову, вивчаючи купу нової інформації.

Поки так.
Дякую за челендж і можливість зануритися у думки героїв.