Де б не працювати – аби не працювати! - в Гулагу

Навіть у таборі ГУЛАГ були прихильники ринкових відносин. І які б не були мізерні їхні можливості – талант пальцем не зітреш: знаходять лазівки, викручуються, заводять знайомства, блат. Їхнє гасло – «Де б не працювати – аби не працювати!» 

Про те, як Петро та Олексій вирішили використати цей потенціал - читайте у черговому розділі історико-біографічного пригодницького роману "Камінь" .

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дмитро Дзвін
01.05.2025, 12:56:44

Хоч автор цього лозунгу і ворог, проте сам лозунг вірний.

Володимир Шабля
01.05.2025, 21:56:25

Дмитро Дзвін, Досі кадри - одна з найнагальніших проблем в Україні.

Використання потенціалу кращих.

avatar
Задорожна Ірина
28.04.2025, 11:19:15

Чесні професіонали - завжди краще.

Володимир Шабля
29.04.2025, 11:42:34

Задорожна Ірина, Це оптимальний варіант.

avatar
Олександр Воля
27.04.2025, 19:07:51

А я радий за Лейбу.

Володимир Шабля
28.04.2025, 11:15:24

Олександр Воля, А я радий за ув'язнених, котрі матимуть кращі медичні послуги.

Інші блоги
❣️ День народження автора. Фото з моїми героями ❣️
Ох, сьогодні мені стільки, скільки ще ніколи не було ☺️ Втім мої поважні літа не перешкоджають моїм захопленням ✌️ Мати питає коли я нарешті подорослішаю, а я запевняю, що це вже стиль життя. Дивлюся те, що приносить
Дружба між авторами
Усім привіт, дорогі автори! Перші кроки в будь-якому починанні-дуже тернисті, особливо, якщо ти на цьому шляху зовсім один. Так давайте ж, будемо один в одного! Іноді здається, що все йде шкереберть, опускаються руки, втрачається
3 місяці на Букнет + бонус
Вітаю, мої любі читачі) Сьогодні рівно 3 місяці, як я ділюся з вами своєю творчістю на цьому сайті (та й узагалі). Поки що це лише дві книги, але все ще попереду. Насамперед я хочу щиро подякувати вам за вашу підтримку та довіру!
Давайте знайомитись!
Так-так, знаю, я вже майже рік тут, але вирішила офіційно сказати: привіт, світ Букнету! Мене звати... а ось і не скажу (Я Машутка) Але розкажу трохи цікавого про себе — може, впізнаєте мене в героях? Граю на фортепіано.
Мовчання — найгучніша відповідь
Іноді тиша всередині так кричить, що вуха дзвенять. Ти прокидаєшся, дивишся в стелю, ловиш знайомі тіні на стінах — і ніби все як завжди. Але ні. Щось змістилось. Щось не дає вдихнути на повну. Ми вчимося жити у повторі,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше