Додано
25.04.25 09:57:26
Поцілунок Леї та Алекса під омелою


- Омела. - пояснив батько, знову вказавши на місце над нашими головами.
Ми подивились туди і дійсно, вгорі, прікріплена до навісу, висіла гілочка омели, перевʼязана червоною стрічкою.
- Гм. - Алекс підтягнув мене до себе.
Батько ж знову хитро усміхнувшись, увійшов до будинку.
- Він пішов. - промовила я пошепки.
- І що? Традиції треба шанувати, Бейкер. - відповів він так само пошепки і торкнувся губами моїх губ.
Ніка Сасс
111
відслідковують
Інші блоги
Колись давно рибалка жив біля моря та постійно рибалив. Він давно розучився мріяти. Колись хотів співати, любити, хотів дім на пагорбі, хотів сміятися голосно, але життя навчило його: не висовуйся, не бажай забагато, терпи,
У новій главі - вони вижили у світі, де за магію безжально карали. Вони вигризли своє право на затишний дім. Але що робити, коли твоя маленька донька раптом починає розмовляти із землею... і земля їй відповідає?
Як ви ставитеся до книг із відкритим фіналом? Я зараз не про випадки, коли це перша частина серії. Маю на увазі саме ті історії, де остання сторінка залишає купу запитань, а автор навмисно не дає чіткої відповіді. Цікаво
Зізнавайтеся чесно... У всіх нас є той самий книжковий герой, якому ми пробачили б абсолютно все. Запізнився на побачення? Ну буває. Нахамив? Зате який харизматичний. Зник на тиждень? Напевно, рятував світ. А
Привіт!❤️ Поговоримо про оцінки. Ті самі анонімні зірочки під розділами, що ні на що не впливають — крім мого розуміння, що саме вам заходить. Я собі колись вивела формулу: 4.7 і вище — з розділом усе гаразд. Нижче —
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую ♥️
❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати