Наречена втікала-втікала, але не втекла

 

Анна має вийти заміж за ділового партнера діда, але її такий розклад не влаштовує. Вона вирішує втекти з дому через задній хід прямо у весільній сукні, в останній момент… І втікає завдяки незнайомцю. (Ну, принаймні, вона впевнена що це саме ВИПАДКОВИЙ НЕЗНАЙОМЕЦЬ. От тільки що як то і є той діловий партнер діда? 

Мова йде про завʼязку новинки Влади Холод "Пастка для нареченої". 

Герої

1. Анна, мила і довірлива дівчина

2. Макс, хитрий і гарячий чоловік з секретами

3. Дід, у якого на онуку свої плани

4. Маман героя

5. Брат героя, який вічно втрапляє в передряги і який западе на Анну

AD_4nXdyHQ3hocyFJacr0UurlGIgApPzHFEt0mp5DADeZCDOSEANNCbbor2a6FwBisLCTa1bBDB_PN4DWg5bq6cayjk5-e66WMMw8-E7FfLOzW6otjYZoHfTgiJ5tH6A5yCttLU?key=dfQpDAV5TgirMfDYzeKkmYjz

 

ЦИТАТА:

“Як дивно буває. Рідні люди виявляються монстрами, а випадковий незнайомець — єдиним порятунком”, — думаю я йдучи в душ. 

Потім повертаюсь на перший поверх. Макс вже перевдягнувся в домашній одяг — темні штани і білосніжну футболку, в цьому він виглядає трохи молодшим, ніж в костюмі. Він сидить на дивані і дивиться в телефон, щось там гортає, може, інсту. 

Я, поки він не помітив, роздивляюсь його пильніше. Шия потужна, плечі розкачані. Напевно, займався якимось видом спорту. Руки такі… ммм… уявляю себе в його обіймах і знову червонію. А може, у нього є стосунки? Ну не може бути такий красень вільним.

— Привіт, —  кажу несміливо від порогу. 

— О, привіт, — він блокує екран телефону і кладе мобільний екраном донизу на столик при дивані, чомусь ця деталь привертає мою увагу. — Макіяж шкода. Гарно було.

— Але то була не я, — відповідаю йому. — Я так ніколи не фарбуюсь. 

— Ну, не погоджусь, що то не ти. То ж була ти, просто нафарбована, — він усміхнувся і поплескав долонею по місцю на дивані біля себе. — Сідай. 

Від його посмішки з пульсом знову відбувається дивина. Скаче, мов навіжений. Є в Максі щось таке, що змушує мене почувати себе дуже бентежно. Якийсь магнетизм  і водночас небезпека. 

Сідаю, витримуючи дистанцію. Але навіть так відчуваю жар від його тіла. Мене мов поколює голками від його близькості. 

— Знаєш, я тут подумав, — він торкається пальцями моєї долоні. Ще за мить наші пальці переплітаються, а погляди зустрічаються. Тону там і розчиняюсь, хвилювання зашкалює, хоч і немає для цього причин. Тамую подих, наче боюсь злякати цю мить. Він облизує губи і подається вперед, між нашими обличчями буквально пара сантиметрів. — Може, нам таки варто послухатись брата і перейти до шлюбної ночі?... З усіма її атрибутами…



 

Що, на вашу думку, відповість Анна? Дізнавайтесь в книзі "Пастка для нареченої". Там вже зараз є пʼять розділів. Оновлення виходять щодня о 19.00. 

AD_4nXdIJ5leo2Bs7ZPbTUbjZ9JgSEpu5DYsoKiktTGo2pmstiMe1yfVzUbHiMM4DasF1OeVzDF2A-dDvMgEcLCJXsnR8n6GFB51SZYtzyLFtRCj6B7SEGPLSoFlZRqGtyNHvw?key=dfQpDAV5TgirMfDYzeKkmYjz

 

Щиро рекомендую цю цікаву, динамічну, пристрасну і веселу історію!

ДОДАВАЙТЕ КНИГУ "ПАСТКА ДЛЯ НАРЕЧЕНОЇ" ДО ВАШОЇ БІБЛІОТЕКИ ТУТ

ЧИТАЙТЕ КНИГУ  "ПАСТКА ДЛЯ НАРЕЧЕНОЇ" З ПЕРШОЇ ГЛАВИ ТУТ



 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Marisha Gerasimenko
23.04.2025, 22:40:40

♥️♥️?

Мар'яна Доля
23.04.2025, 23:06:00

Marisha Gerasimenko, Дякую!

avatar
Наталія Діжурко
23.04.2025, 20:12:23

Історія дуже цікава!❤️❤️❤️

Мар'яна Доля
23.04.2025, 20:55:43

Наталія Діжурко, Дякую!

avatar
Оксана Морус
23.04.2025, 19:44:58

♥️♥️♥️

Мар'яна Доля
23.04.2025, 19:52:25

Оксана Морус, Дякую!

Інші блоги
Уххх!!!
Сьогодні дилогія зі знижкою!!! Твоя за борги - Пані Уляно, чи готові ви стати дружиною містера Девіса? - Питає у мене жіночка, як тільки почула "так" від тирана поряд зі мною. - Ні... не готова..., - ще раз окидаю цього
⭐марафон взаємного читання ⭐5⭐групи
☘️Вітаю, друзі☘️ Стартує останній марафон цього року :) І я вирішила спробувати дещо інший метод набору. Вам непотрібні анкети. Просто дивіться які групи є в наявності та займайте вільні місця! ❗️Правила марафону❗️ 1.
Як я прийшла на Букнет
Дівчата надихнули і мене написати свою маленьку я-історію, як письменниці. Я не пам'ятаю той момент, коли вирішила стати письменницею, що буду писати книги і т.д. Здається, що воно якось сталося плавно, прийшло поступово.
Як одна викладачка підняла тиск студенту
Сьогодні в аудиторії буде момент, який важко буде назвати “навчальним процесом”. 23- річний студент прийде напружений, ніби світ от-от вибухне. Після зустрічі з його батьком. Викладачка погляне — і вирішить “розслабити
❤від якої особи краще писати книгу?❤
Працюю собі над новою книгою. Герої нашіптують на вухо, як завжди, сюжет... А я от собі замислилася: Усі мої книги пишуться по різному. Деякі герої самі розповідають власні історії, вимагаючи писати тільки від їх
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше