Трошки романтики)

Всім привіт) Налаштовуюся працювати над черговою главою Доброї гри, заразом переглядаючи, що вже є. І от, знову потягнуло на романтику. Тож, згадаємо, як це було:

         Подруги дивилися над неї аж надто уважно. Точно щось замислили. Кіара запустила руку у мішечок з папірцями і почали перебирати вміст. Треба було витягнути щось максимальне нейтральне. Дівчина зосередженно промацувала текстуру, намагалася визначити довжину папірця, але марно. Жодних підказок.
- Сміливіше, Кі, - мовила одна з дівчат, Аліка.
- Не будь такою боязкою, - додала друга, Тіна
- Ну доообре, - Кіара нарешті обрала папірець і витягнула його. Подруги одразу ж подалися вперед, намагаючися зазирнути, що там всередині. Джерсен відсахнулася, але Аліка спритно вихопила папірець з її рук і розгорнула. Тіна ж непомітно сховала мішечок за спину і підсунула на його місце такий самий.
- Поцілувати хлопця з мішечка під номером один, - вголос прочитала вона, - ооо, стає цікаво.
         Кіара відчула себе ніяково. Вони ж домовлялися, щоб без таких завдань. Тіна підхопилася з місця і попрямувала до сусіднього столу. Вже за мить дівчина повернулася з ще одним мішечком у руках.
- Обирай ціль, - реготнула подруга, простягуючи Кіарі клунок, - тільки не підглядай.
- Можна я перетягну завдання? — Джерсен подивилася на дівчат щенячими очима, - ми ж домовлялися, щоб без усього такого.
- Та ну, так нецікаво, - відмахнулася Аліка, - тим паче, це єдине таке завдання Треба було менше копирсатися.
- Давай, не виляй, - Тіна сунула мішечок мало не в обличчя подрузі, - тягни. Ми свої завдання чесно виконали.
- Окей, але це буде останній раунд, - якомога серйозніше мовила Кіара, показуючи своє зденервування. Вона запустила руку у мішок. Довго не возилася, витягнула першу-ліпшу.
- Хто там? — в один голос запитали подруги.
- А не скажу, - твердо відповіла Джерсен, - чи ви ще й дивитися збираєтеся?
- Слухай, ми тобі подруги, чи як? — тиснула Тіна.
- Ага, може ти зараз не того поцілуєш, - єхидно додала Аліка.
- Окей, - Кіара сердито розгорнула папірець і аж застигнула на місці. Всередині великими літерами було написано: «АЛЕКС», - можна я все ж таки спробую ще раз?
- Ні-ні-ні! — дівчата вдвох схопилися за мішечок. Тіна ледь помітно кивнула Аліці, і та відпустила здобич.
- Ми не будемо дивитися, якщо ти не хочеш, - мовила перша.
- Ага, тільки якщо ти цього не зробиш, то це буде на твоїй совісті, - додала друга, - до речі, хто там тобі випав?
    Аліка заглянула у папірець.
- Ага, Алекс! — викрикнула она, - нашій Кіарі випало поцілувати Алекса! Це так романтично.
          Сам Алекс, котрий стояв біля вікна і спостерігав за вулицею, розвернувся і подивився на дівчат. Він теж брав участь у цій дивній грі і вже витягнув свій папірець. На відміну від Кіари, завдання Ланністера було більш звичайним.
- Ми не будемо дивитися, якщо ти не хочеш, - Аліка підвелася з місця і попрямувала у бік виходу, не забувши взяти під руку Тіну, - тільки давай по-чесному.
          Дівчата вийшли з кімнати. Кіара підвелася з місця і подивилася Алекса. Той з явним зацікавленням очікував на розвиток подій. А ніхто ж не казав, який саме поцілунок, так? Кіара усміхнулася і попрямувала в бік хлопця. Коли між ними лишалося кілька сантиметрів, вона підвелася на пальці і поцілувала Алекса в щоку. Але далі втекти не встигла. Хлопець спритно схопив її рукою за талію і притягнув до себе. А вже за мить Кіара відчула дотик його губ на своїх і тотально розгубилася.
          Вона відповіла на поцілунок, не змогла втриматися. В голові блукали думки: «І що він тепер про мене подумає? Я не мала відповідати. Чому я не втекла? Що я роблю? Вб’ю їх обох!». На якусь мить Кіарі здалося, що десь поруч щось блиснуло. Це в неї точно вже в голові паморочиться від емоцій. Подивіться на неї — розтанула, як морозиво.
          Пройшло нецілих півхвилини, а дівчині здавалося, що минула вічність. Алекс відірвався від її губ і легенько усміхнувся.
- Якщо вже зібралася цілуватися, то цілуйся нормально, - мовив він. Кіара, відчувши свободу, миттєво вирвалася з не надто міцних обіймів хлопця і побігла геть, мало не перечепившись через мішечки, що лежали на підлозі, і відкидаючи їх в бік ногами.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ніка Сасс
23.04.2025, 18:51:30

Дуже цікавий момент)))

Софія Анрі
23.04.2025, 18:59:37

Ніка Сасс, Дякую ☺️

avatar
Юне Люмен
23.04.2025, 17:54:58

Просто чудово написано!❤️
Бажаю побільше натхнення у роботі❤️❤️❤️

Софія Анрі
23.04.2025, 17:56:54

Юне Люмен, Дякую ❤️❤️❤️

Інші блоги
Коли життя змушує змінити пуанти на нові можливост
Пацюк Червоній Схованка лютого звіра Враження від перших 25 сторінок Ну що, продовжуємо нашу рубрику «ТипуРецензії»! Сьогодні ділюся першими враженнями від книги «Схованка Лютого Звіра». Одразу попереджаю:
Чому Саме Такий ФІнал?.. І Чого Чекати ДалІ?❤️
Я знаю, що фінал роману «Поза його правилами» залишив у багатьох із вас біль, запитання і, можливо, навіть образу на мене. Особливо через Алекса… Чому він загинув? Чому я не подарувала йому та Ніці того щастя, на
Правда, яку краще не знати?
Принесла вам анонс майбутніх оновлень. Карти відкриваються... На Мира чекає непроста розмова з батьком. Настав час незручних запитань, відвертих відповідей та одкровень. Та чи всі вони будуть щирими? Чи дізнається Мир
Новинка. Безкоштовно в процесі.
Привітики, мої хороші! Я до вас із новинкою ❤️☺️ Ця книга буде безкоштовною протягом усього процесу написання, тож якщо любите читати історії без оплати, запрошую приєднатися! Тільки не відкладайте на потім, адже
Візуалізація та 5-й розділ уже на сайті! ❤️
Залишу невеличкий уривок для вас ❤️: — Ніколасе! — гукнула вона, намагаючись перекрити шум вітру. — Йди вже! Група відірвалася! Він навіть голови не повернув. Його пальці зосереджено тримали телефон, немов навколо
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше