Бар називався «Зілля забуття». На вивісці була намальована стара відьма з довгим кривим носом, яка сиділа на мітлі й підморгувала перехожим. Виглядало це доволі кумедно й саркастично, ніби власник навмисно насміхався

Добрий день. Як ваші справи? Любите почитати щось коротке? Запрошую вас до книги “Спи під моїми губами”. Цитата: Ви вірите у долю? В щось таке, що безповоротно з'єднує людей і притягує їх один до одного. Щось

Ще одна моя книга "Попіл кохання або як повернути колишнього" дійшла до фіналу! Сьогодні опубліковані останні 5 глав, тож запрошую читати, хто ще цього не зробив)) І буду рада почути в коментарях ваші думки з приводу того,

✨Доброго вечора, творче й читацьке товариство!✨ ⚜️ Історія “Між двома подихами” триває, і опубліковані нові чотири глави. ⚜️ Але спершу хочу подякувати авторці Адель Лантьє за рекомкндацію: Дякую! ⚜️ А

"Спадкоємиця крізь час" продовжує радувати читачів щоденними оновленнями. Не знаєш, що тебе очікує завтра... А тим часом наша Міра вчиняє безумство: Він стояв біля вікна, спиною до мене, дивлячись у чорноту,