Любі, я продовжую писати та щодня - як і обіцяла, викладаю продовження МІЖ ПОЛУМ"ЯМ І ТІННЮ

Завтра буде чуттєва сцена, шквал емоцій, який зіб"є смуток та подарує цікавіість і подив.

Забігаючи вперед, спойлер (цитата із завтрашньої проди):

Його обличчя — бліде, спокійне.
Очі — благають.

— Один поцілунок, Акане… Лише один. Я більше не візьму. Дай мені тіло… Дай мені дихання.

Я дивилась на нього.
Серце билося, та не боліло.
Я більше не кохала його.

Але… жалкувала.

— Один. І все. — сказала я.

Я нахилилась.
Торкнулась його губ.

Квітка завмерла.
Потемніла.
Тріснула.
І з неї — вийшов Аріно.
Живий.
Голий.
І його очі не просили. Вони хотіли.

— Ти оживила мене… — прохрипів він. — Ти… ти ще моя… Я візьму тебе зараз, Акане.

— Що?!..

Я відступила.
Та він схопив.
Руки — залізні.
Подих — гарячий. Хтивий.

— Ти поцілувала мене! Це знак! Це обітниця!

Я завмерла.