А ви колись чули… як звучить історія? 
Ні, не лише словами на сторінках, не тільки поглядами героїв чи ударами мечів у пітьмі. А справжньо — крізь музику.

Саме так: до моєї книги «Врятуй мене» вже написано пісню.
Слова? Є.
Музика? Є.
Залишилось — найменше й найбільше водночас — запис. І, можливо, зовсім скоро ви її почуєте… а поки — я просто залишаю тут цю думку, як світлячка вночі: історії можуть жити навіть у звуках.

А сьогодні — день мого авторського відпочинку.

Підтримайте Ладу Короп.
Всі ми знаємо, як це буває — коли небо тисне, коли слова важко народжуються, коли серце хоче писати, а сили — десь губляться.

Тож, якщо ви читаєте її книги — залиште просто сердечко.
Якщо ви колега по перу — згадайте про неї у своєму блозі.
Напишіть добрі слова — вони важать більше, ніж здається.

Світлі автори потребують світлих людей навколо.
А ми ж такі, правда ж?