Останні дні переплати!

Друзі, нагадую: залишилось зовсім трохи часу, аби придбати «Білосніжку для ката» за зниженою ціною. Уже з понеділка книга перейде у продаж і коштуватиме дорожче. Тож якщо ви планували підтримати історію й отримати її за вигіднішою ціною — саме час це зробити!  Дякую всім, хто вже приєднався під час переплати — ваша підтримка для мене безцінна!❤️

 

 

"— Що ти робиш? — глибокий баритон ріже повітря гостріше за лезо, розливаючись гарячою хвилею вздовж хребта.

...

— Ем... вирішила подихати свіжим повітрям... — нарешті видавлюю я, намагаючись зберігати байдужий вигляд.

— Через вікно?

Я кліпаю. Дідько.

— Я... альтернативно мислю.

Він видихає, майже беззвучно. І я не впевнена, але... мені здається, що він всміхається.

Сонце створює золоті відблиски в його очах, а вітер грається моєю фатою. І на мить... лише на мить... я забуваю, що це не казка. Я не принцеса, а цей чоловік — точно не мій рятівник.

Я все ще тримаюся за труби, одна рука починає ковзати. Але він не відпускає мою ногу, утримує, балансуючи.

Я повинна вирватися. Але моє тіло, зрадницьки, не рухається.

— Тримайся міцніше, — каже він раптом і за мить робить щось, що вибиває землю з-під моїх ніг."

 

"Доволі дивно викрадати когось, хто і так хотів втекти."

 

 

"— Будеш мене вбивати?

— Що?

— Ну, вбивати? — повторюю я.

— Ні, — каже він після паузи.

— Ґвалтувати?

Щелепа хлопця ледь помітно смикається.

— Ні.

— Продавати в рабство?

Його брови трохи зсуваються.

— Ні.

— Катувати?

Він різко видихає, ніби втрачає терпіння.

— Ні.

— Відрізатимеш пальці?

— Із таким списком запитань ти більше схожа на жертву, яка хоче дати ідеї своєму викрадачеві.

Я зводжу плечі.

— Ти ж уже мене викрав. Логічно припустити, що у тебе є якась мотивація."

 

"— І тепер ти просто сприймаєш викрадення як черговий буденний епізод? — у його голосі чується скепсис.

— А як ще мені це сприймати? — я дивлюся на нього. — Кричати? Плакати? Ридати і благати про милість?

Він мовчить.

— Якби це допомагало, я б, може, і спробувала, — додаю я. — Не думаю, що моє життя було колись кращим, ніж твій полон."

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Пишеш книгу — переживаєш усе✨️
Мені здається, автори переживають не менш сильні емоційні гойдалки під час написання книг, ніж їхні власні персонажі. Спочатку співчуваєш героям. Потім натхненно влаштовуєш їм пригоди. А тоді дивишся на написане
Як народжуються мої вірші…
Між сиренами і тишею Анотація до книги "Між сиренами і тишею" Ця збірка — про життя, яке триває між повітряними тривогами й рідкісними хвилинами спокою. Про любов, що вчиться долати відстані. Про тих, кого чекають,
Як просувати книги?
Якщо ви теж колись були із категорії "я не буду вести соцмережі", то ви зрозумієте мене краще за тих, хто віддався цьому легко. Три роки просто писала книги сюди. А до цього ще років п'ять взагалі не розуміла звідки
Оновлення + Візуал! Глава 13 Шлюбу без правил
Нічні розмови в машинi, несподівані запрошення на зустріч випускників, ревнощі, які герої намагаються приховати за колючими фразами, і дуже тендітні моменти турботи... Чи зможе Ліза тримати дистанцію, коли Орест поруч? Або
❤️гарячий кримінальний роман❤️
Привітики☺️✨️ Мої любі, я до вас із візуалізацією головних героїв книги Вагітна від Капо❤️ Які ж вони тут стильні))) Чорний одяг — ТОП! Взагалі обожнюю такий стиль)) А що обираєте ви? І куди ж без спойлера?)) Тут
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше