Всім привіт. Усім доброго вечора . Останнім часом дуже мало публікую розділів , знаю . Попереду вихідні . Новий розділ вийде завтра . Тепер буду активніше публікувати книги . А зараз прочитайте мій вірш . Склала на основі моєї книги "Загублений ".

Між тіней і світлом, між зрад і любові,

Де серце мовчить, та душа промовля,

Ішли Кенан з Лейлою — двоє у змові

Проти життя, що їх знов роз’єдня.

Він — із провини, зі шрамами в серці,

Зі злістю, що біль породила сама.

Вона — як весна, що розтане у вересні,

Та не покидає, хоч би що — все дарма.

Коли світ горів, і все падало в попіл,

І брат був на межі — між життям і журбою,

Коли всі мовчали — Лейла не втекла,

А подала руку, мов тихий прибій.

Поцілунок — мов сповідь, без слів і запитань,

Погляд — як вікно у забуту весну.

Разом — не значить легко,

Разом — це йти, коли біль тягне в ніч глибину.

Він шукав порятунок у справжньому слові,

Вона шукала його — не в ім’ях, а в очах.

І навіть у темряві, у морі тривоги,

Вони віднайшли одне одного… в сльозах.
 

Як вам ? Цікава думка кожного . Дякую за увагу . Усім гарного вечора ❤️