Дисклеймер

Читання — штука суб’єктивна

В рамках Марафону від Тетяни Гищак неможливо пройти повз самої авторки й не оглянути бодай одну її книгу, а саме «Частоти душі».

Жанр: наукова фантастика.

Кількість сторінок: 69.

Сюжет

Марк Шевцов — вчений-експериментатор в ЛЕНГ (Лабораторія експериментальної нейрографіки), що досліджує тета-ритм (один із ритмів головного мозку, який прослідковується під час поверхневого сну чи гіпнотичного трансу). Якось Маркові вдалося трансформувати, використовуючи пацюків, електронні хвилі тета-ритму в образи. От спить собі спокійненько пацюк, бачить сни про смачнючі зерна та як ними ласуватиме, і ці сни транслюються на екрані. А це означає, що в перспективі можна впливати на пам'ять. Врешті-решт згодом вдалося побачити й людський тета-ритм. Щоправда, піддослідні пацієнти в Марка — коматозники.

Звісно ж, мета вченого: використати винахід на благо людства — повертати людей зі стану коми. Але, як відомо, меті передують поразки. На жаль, сталося так, що один пацієнт в процесі експерименту загинув. Одначе Марк не піддався емоціям, не здався й після всього взявся із новою наснагою за експеримент.

До чого ж зрештою приведуть його експерименти? Чи безпечно взагалі гратися з людською пам’яттю? Ба більше, чи випадком не розробив він чергову атомну бомбу? Це нам і доведеться з’ясувати.

Плюси

✍️Наукова мова. Видно, що авторка «в темі». Хоча й комусь, імовірно, нагромадження наукових термінів не припаде до душі, але, камон, ми не в якомусь там роментезі! Тут без відповідної термінології аж ніяк не обійтися.

✍️Живі персонажі. Відразу уявляються й Марк, і його дружина (до речі, вельми розумна жінка, без влучних підказок якої, цілком можливо, експерименту прийшов би гаплик), і пацієнти, кожен з яких має свою історію та драму…

✍️Динамічний та цілісний сюжет. Протягом 12-ти розділів вдалося розповісти цілу історію з розкриттям бекграунду персонажів, а це вам не абищиця якась!  

Мінуси

Я не я, якщо не віллю ложку дьогтю в бочку меду. Твір місцями потребує редактури (тьма-тьмущої одруківок не було, очі кров'ю не сльозилися, та все ж хотілося б якось без них обійтися).

Висновок

Загалом книга мені сподобалася, але залишає після себе неприємний гіркий післясмак: наче мене протягом всієї історії за ніс водили. Масштабні винаходи — які тим паче на мізки впливають! — людство крізь пальці не пускає. Завжди (!!!) знайдеться злий геній, котрий зуміє загарбати чийсь винахід, щоби потім повергнути світ в хаос. І натяки ж на нього були! Пожежа, зникнення блокнотика, псевдо-представник з відділу поліції… Ех, обіцяли грандіозний бум, а вийшов… пшик.

Так, розумію, негатива і в реалі вистачає, але художня література так чи інак відображає нашу реальність, тому... Чекатиму від Тетяни Гищак продовження цієї книги в будь-якому вигляді. І, звісно ж таки, бажаю натхнення мішок на майбутні історії✨️✨️✨️

P.S. Більше рецензій можна переглянути тут

P.P.S. На останній та передостанній картинці бачення ШІ споріднених душ

Читайте хороші книги та бережіть себе

♥♥♥