Сценка вже давно вигадана і продумана. План є. От, намагаюся це все вкласти у слова. Невеличкий уривочок з майбутньої глави:

- До Мейлін поїдеш? — широко усміхнувся Дін, витягуючи чергову цигарку.

- Поки що ні, - спокійно відповів Ерн, - є в мене одна незалагоджена справа. Але все не було часу. А от вчора знову про себе нагадала.

- Арман? — Дін миттєво згадав вчорашню історію в переказі.

- Ага. Він був такий жалюгідний в нашу попередню зустріч. А вчора так і просився, щоб дали по обличчю.

- Хах, і за мене тоді передай.

- Обов’язково.

        Годинник показував лише дванадцяту дня. Попереду ще купа часу. Ерн всівся до салону автівки і запустив двигун. Де шукати Армана, він вже знав завдяки Онімі. Грін взагалі полюбляв постити місця, де він перебуває. А тут ще і напис великими літерами: «Я ЧЕКАЮ НА ТЕБЕ». І хто ж не прийде на таке запрошення? Ернові навіть було байдуже, якщо повідомлення адресоване не йому.

Добра гра без правил - запрошую до прочитання ☺️