Іноді історії чіпляють з перших сторінок. Саме так було зі мною — ця книга "Кров Фенікса" не відпускала! Герої, яких хочеться обійняти (або встряхнути), емоції — як на американських гірках, і сюжет, що тримає в напрузі.

Про що вона?

Лера вважала, що ніколи не зможе вибачити вбивцю своїх батьків, але серце вирішило інакше. Чим врешті закінчиться закоханість: щастям чи трагедією?

Рекомендую прочитати!