Ви впізнаєте його з першого погляду. Гучний сміх, який більше схожий на гавкіт. Очі — тьмяні, безжальні. Плече — важке, як вирок. Його не можна звільнити. Йому не можна суперечити. Його можна лише боятися.

Новела «Гієна» — це не просто історія з офісного життя. Це психологічний портрет людини, яка виживає за рахунок інших. Вона не створює — вона пожирає. Не керує — маніпулює. Не сміється — знущається.

У ній немає вигаданих монстрів — лише справжні. Ті, що сидять поруч за столом, «вітають» з новими проєктами, забирають ідеї, наступають на пʼяти і називають це «допомогою».

Але що буде, коли здобич зрозуміє, що вже не боїться?

Якщо ви любите атмосферні історії, де напруга наростає з кожною сторінкою, а фінал змушує затамувати подих — ця новела для вас.

«Гієна» вже чекає у моєму збірнику на Букнеті — і, повірте, вона вас вразить.