Новинка - Азартні ігри потраплянок

Шестеро дівчат опинились у світі, де жінки абсолютно безправні, а в азартних іграх можна поставити буквально що завгодно: гроші, людські життя, долі, чи навіть майбутнє всього королівства.
Тепер кожній із них належить зіграти свою роль в цьому жорстокому та небезпечному королівстві, аби разом його змінити, врятувати світ від страшної загрози та можливо — знайти справжнє кохання.

Цікаво поринути в цю шалену та надзвичайно заплутану історію, яка з кожним своїм витком відкриватиме вам все більше епічних та шокуючих таємниць? Тоді ласкаво прошу на Азартні ігри потраплянок!


В процесі викладки книжка буде безкоштовною!

Продовження - щодня, о 7 ранку!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Рита Адлер
14.04.2025, 17:20:07

Супер! Відчуваю, що історія буде спекотною та захоплюючою.

Хелена Хайд
14.04.2025, 19:42:05

Рита Адлер, Так, нудьгувати точно не доведеться! І попереживати за героїнь теж належить

Інші блоги
Відкрив передплату. Ось арифметика
Сьогодні о девʼятій ранку на другому томі відкрилася передплата. Пишу про це один раз, щоб далі не повертатися. Спершу те, що не змінилося. Перший том — усі двадцять сім глав, триста девʼяносто одна тисяча символів,
День 2. Спогади, які повертають до життя ✨
Любі мої! Перші три глави вже на сайті, але мені так хочеться поділитися з вами ще одним маленьким, але дуже важливим фрагментом з сьогоднішнього викладу. Після душного Києва та важкої розмови Уляна нарешті виривається
✨між довірою та болем...✨
Всім привіт! Я знову до вас з новими розділами Аварії на дорозі долі, де на вас чекають несподівані повороти й непрості випробування героїв. Сподіваюся, у вас усе добре й ви знаходите час для відпочинку та улюблених книжок.
Від тебе смердить довбаним грейпфрутом
Холодний край його металевої маски повільно ковзає вздовж моєї шиї, поки він важко вдихає мій запах. Я завмираю від обурення. — Від тебе смердить довбаним грейпфрутом, — повідомляє він із такою серйозністю, наче
Глава 8 - Опублікована!
Ми перестали підійматися вгору. Тепер просто їхали вперед. На ніс упало щось мокре, і я мимоволі подивилася на землю. Сніг. Хоча це й не дивно. Ми фактично в горах, а тут сніг — звичайне діло. Долоні
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше