Перша тисяча

Вітаю, любі друзі.

Цими вихідними прочитання книги "Істина крові" перетнули позначку у 1200.

Щиро дякую всім, хто зі мною у цій історії. Дякую за зірочки, сердечка і коментарі.

 

Цей місяць видався дуже нелегким і я втратила темп, книжки зависли. Тому ваша підтримка дуже цінна і мотивує не розклеюватись)

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Svitlana Anosova
14.04.2025, 12:55:26

Вітаю;)

Христина Вілем
14.04.2025, 12:55:49

Svitlana Anosova, Дякую)

avatar
Тіна Волф
14.04.2025, 10:30:55

Щиро вітаю! Не помітите коли, радітимете першій тисячі підписників)

Христина Вілем
14.04.2025, 11:08:58

Тіна Волф, Дякую)
Думаю, з такої нагоди влаштую свято))

avatar
Тамара Юрова
14.04.2025, 10:25:41

Вітаю!!! Нехай це буде лише маленьким початком великої читацької аудиторії)))

Христина Вілем
14.04.2025, 11:08:21

Tamara Yurova, Щиро дякую )))

avatar
Оксана Павелко
14.04.2025, 10:15:03

Мої вітання. Напевно кожен з авторів пам'ятає ті відчуття з першою тисячою))
Я дивлюся зараз багатьом важко триматися у звичному ритмі. Бо й сама така сама))

Христина Вілем
14.04.2025, 10:20:24

Оксана Павелко, Так, відчуття особливі) дякую.
Сподіваюся що ми всі впораємося)

avatar
Олесь Король
14.04.2025, 10:07:10

Мої вітання. Цей місяць для усіх важкий.

Христина Вілем
14.04.2025, 10:08:31

Олесь Король, Дякую)

Інші блоги
Історія триває
Продовження історії триває.. Минуло 5 років.. Ліна вже закінчила коледж у Англії. І приїжджає знову в Київ, планує поступати вище, вже подала документи у декілька вузів, здала всі іспити, і вирішила знову трішки відпочити,
Потрібна порада
Всім вітання! Кілька днів "піарю" свою збірку коротких еротичних оповідань і, на жаль, бачу, що на мої блоги ніхто не реагує, а перегляди майже не ростуть (однак дуже дякую, всім, хто читає). Збірка тут. Стосовно моїх рекламних
Невеликий шматок з сьогоднішнього оновлення ❤️
Я стискаю коліна так міцно, ніби боюся розсипатися на шматки. У старому бабусиному будинку тихо — лише вітер шарудить за вікном і десь далеко гавкає собака. Телефон поруч знову спалахує, але я навіть не дивлюся на екран.
Невеликий шматок з сьогоднішнього оновлення ❤️
Я стискаю коліна так міцно, ніби боюся розсипатися на шматки. У старому бабусиному будинку тихо — лише вітер шарудить за вікном і десь далеко гавкає собака. Телефон поруч знову спалахує, але я навіть не дивлюся на екран.
Хвали мене, моя губонько або "Аве — мені"
Думаю, доведеться завести тут окрему рубрику для нових робіт. Бо автор, як відомо, істота вразлива: сам себе хвалити не може — непристойно, мовчати теж не може — тоді ніхто не помітить, що він узагалі щось написав. А
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше