Додано
13.04.25 20:54:46
Від одного разу, нічого ж не буде?
Вітаю!
Запрошую на новеньку главичку люблювного фентезі
про потраплянку
Повертатися (не) планували
Ми грали один з одним, забувши про все. І тільки після того, як Оскар вдруге дійшов до піку разом зі мною, не відпускаючи мене. Я різко зупинилася і, відпихнувши хлопця, суворо подивилася на нього.
— Ти знаєш, що ти зараз зробив? — я піднялася і спробувала витертися травою.
— Не втримався, — Оскар винувато глянув на мене. — Але від одного разу, нічого ж не буде?
— Минулого разу від подібного разу Лора з'явилася, — продовжувала я вичитувати хлопця, збираючи свої речі всюди і одягаючись. — Ти що, не навчився, що треба робити, щоб дітьми не обзаводитись?
– Ну, перший раз у мене вийшло, – сумно глянув на мене хлопець. — А ось, у другій трохи не встиг. Але там зовсім трохи.
— Ти знаєш, що ти зараз зробив? — я піднялася і спробувала витертися травою.
— Не втримався, — Оскар винувато глянув на мене. — Але від одного разу, нічого ж не буде?
— Минулого разу від подібного разу Лора з'явилася, — продовжувала я вичитувати хлопця, збираючи свої речі всюди і одягаючись. — Ти що, не навчився, що треба робити, щоб дітьми не обзаводитись?
– Ну, перший раз у мене вийшло, – сумно глянув на мене хлопець. — А ось, у другій трохи не встиг. Але там зовсім трохи.

Ольга Іваненко
462
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, друзі! Раніше я вже познайомив вас із головними героями роману «Душа янгола» — Соулом та Ері. Та історія не обмежується лише ними. Поруч є люди, які підтримують, сперечаються, втручаються не у свої справи
Пропоную провести маленький марафон взаємного читання для авторів-початківців і не тільки. Терміни проведення Прийом заявок: з моменту публікації блогу до 09.08 включно. Початок марафону: 10.08 Тривалість: 10 днів (до
Що ж,дякую Елані, фантастика вийшла така, яку я люблю. Зореліт стикається з дивним вірусом. Цікаво читати про поєдинок,де космонавт і штучний інтелект намагаються подолати цей вірус. Але на цьому їхні пригоди тільки починаються.
Усім привіт від авторки, яка пропала, хе хе Я тут трошечки працюю над новою роботою. Мене насправді таку спокійну людину так вибісили, що я вирішила свій гнів скинути в творчіть, бо так допомагає. Буде дещо вибухове, але
Я ще навіть не встигла відпустити першу книгу, а в голові вже народжується друга частина. І найгірше… здається, я вже знаю, куди хочу завести цю історію. Деякі персонажі, схоже, ще не сказали свого останнього слова.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати