Із боярського сина у послушники

Любий мій Йоан, єдиний син галицького боярина Мудролюба, у миру Іван, думав, що сховається у монастирі після смерті нареченої. Проте прокляття її батька луною відбилося від стін храму і на багато століть зачинило там нещасні душі.

Сладиславі вдалося почати важкий шлях метаморфоз Івана. Проте то був тільки початок. Молодому послушнику знадобилося не одне століття, аби зрозуміти, ким він є.

Продовжую поступове знайомство читачів з великою історією боротьби, зневіри, надії та кохання. Сподіваюся, вже зовсім скоро роман з’явиться на сторінках Букнету.

А поки продовжуємо насолоджуватися візуалізацією. Сьогодні у нас Людмила – останнє випробування Йоана на шляху до обітниці.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Єва Лі
13.04.2025, 21:44:05

Ох, яка гарна Люда.

Показати 8 відповідей
Єва Лі
13.04.2025, 22:50:04

Леля Карпатська, Е, ні. Дякую. Я вже маю "квартиранта", то ще мені монаха бракувало:)

avatar
Олеся Глазунова
13.04.2025, 21:30:48

Дуже гарний візуал
Очі, обличчя... Наче жива
Дякую ❤️

Леля Карпатська
13.04.2025, 21:41:38

Олеся Глазунова, Я з ШІ завжди раді старатися))) Лиш останні кілька днів він дуже капризує. Ну, або то я вже його замучила. Наступним зображенням знову буде їхня пара - Йоан та Людмила. Спробуємо показати емоції, а вони там зашкалюють... Хоч і намагаються зовні не показувати.

Інші блоги
03:33
Частинка з «Усе веде до нього». Запрошую до прочитання!) Коли я знову розплющила очі, навколо панувала абсолютна тиша. Переді мною простягався нескінченний чорний простір без стін, без вікон, без дверей. Чорна
Ромком чи Слр???
Всім привіт! Хочу подітися візуалом до книги Ти лише моя. Оновлення кожного дня після 00:00. Трохи про мої творчі плани. Вже хочу дописати одну розпочату книгу та почати іншу. Мені дуже цікава ваша думка. Що вам
Між ними одразу виникла хімія…
(Дякую за це чудове зображення мою читачку під ніком Marina) – З вами все гаразд? – знову пролунав його голос, і я спіймала себе на думці, що він досить приємний. – Можна мені води? – попросила я, щосили намагаючись
Що почитати з короткої прози?
Поки ви в очікуванні продовження дилогії, я нагадаю, що на моїй сторінці є два безкоштовні романи (Ел, Життя після ). Хто ще не читав, запрошую! Але цей блог присвячую своїй короткій прозі. Деякі колеги називають мене
⚜️ Нові глави ✨ подяка
✨Доброго дня, творча й читацька родино!✨ Чотири нових розділи “Між двома подихами” вже опубліковано. Але спочатку — подяка. ⚜️ Хочу подякувати талановитій авторці Лекса Т. Кюро за рекомендацію
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше