То коли ж насправді починається весна?


Мій розумний телефон час від часу підкидає мені колажі зі старих фотографій. Робить це, треба сказати, дуже майстерно: підбирає музику, обирає найтепліші кадри. І щоразу дивуюсь — я вже й забула, що колись знімала ці моменти, а він дбайливо їх зберіг… і тепер так несподівано нагадує мені про них.

Сьогодні він пригадав минулорічну весну.

Ми з дітками гуляли в парку. В Дарницькому районі є чудове місце — великий парк, а радше навіть ліс, у якому просто поклали доріжки й поставили лавочки, щоб люди не витоптували траву.
Того квітня весна вже хазяйнувала на повну. Було по-справжньому тепло. У повітрі пахло соснами, розпареними на сонці. А мій син мружився від яскравого світла й прикривав очі долоньками.
І я зловила себе на думці, як сильно скучила за тим відчуттям.

За тією справжньою весною — не календарною, а живою. Весною, яку відчуваєш шкірою, дихаєш повітрям, у якому вже витає аромат вогкої землі, минулорічної трави і сонця.

Сніг у квітні особисто мене трохи дезорієнтує.
Наче й весна мала б уже бути — а на клумбах досі лежить брудно-біле нагадування про зиму. Зранку сніг щільний, ніби тримає. Але варто стати ногою — й одразу провалюєшся у вогку, сіру жижу.
У місті білий сніг — рідкість. Зазвичай він швидко вкривається пилом і брудом. Це дуже добре видно на фоні його колишньої чистоти. Повільно, шар за шаром, сніг тане, і торішнє листя все ближче до землі, до трави, до нового життя.

А може, весна приходить разом із граками? Пролетять тінями над дахами, покружляють над парками й дворами — ніби господарі повернулися. Без них — не весна.

Або тоді, коли бурульки починають плакати дрібними краплинками під уже лагідним денним сонцем? Прощаються із зимою. Відпускають її по краплі.

Я завжди відчуваю в цей час змішані почуття.
З одного боку — дуже хочеться тепла, сонця, перших зелених паростків, аромату свіжої землі, мокрої трави, молодих бруньок.

А з іншого — трохи сумно. Бо зима теж має свою магію. Свою тишу. Свою силу.
Так відбувається щороку.

Нічого. Перезимували зиму, перезимуємо і весну.

 

А на моїй сторінці стартувала новинка. Запрошую)   "Зіграй кохання"

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Автори, чи маєте ви свою особливу книгу?
Думаю, у житті кожного автора трапляються книги, які пишуться не швидко і не легко. Але потім смакуються, як добре витримане вино. Герої такої книги — особливі для письменника: ними не керуєш і не крутиш за власним бажанням,
❤️«різнобарвне кохання»❤️
Дорогі мої, учора я знову поринула у написання цієї історинох любовнох історії «Любов під золотими пісками».❤️й відчула неймовірний кайф. Адже ми дійшли до найзворушливіших моментів: Олена вийшла заміж за свого арабського
♡ Файвел
Вітаю, друзі! Мій новий слеш-роман «Файвел», що стартував у рамках флешмобу «Різнобарвне кохання» від екстравагантної Чарівної Мрії, знову приріс новим розділом. Радо вас запрошую до ознайомлення. Локація
Важкі розділи [futureproof]
Вітаю, друзі! У цей болісний для багатьох з нас день і настрій, на жаль, відповідний. Я хочу подякувати кожному і кожній, хто зараз бореться за мир у нашій країні і кладе всі свої сили, аби вигнати з нашої землі ту гнилу потороч.
Буду хвалитися))))
Сьогодні я просто не можу мовчати — буду хвалитися! Моя книга “Гра без згоди” вже на десятому місці в категорії історичних любовних романів! Вона має сім рекомендацій, 78 вподобайок і майже 2000 прочитань.❤️ Я безмежно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше