То коли ж насправді починається весна?


Мій розумний телефон час від часу підкидає мені колажі зі старих фотографій. Робить це, треба сказати, дуже майстерно: підбирає музику, обирає найтепліші кадри. І щоразу дивуюсь — я вже й забула, що колись знімала ці моменти, а він дбайливо їх зберіг… і тепер так несподівано нагадує мені про них.

Сьогодні він пригадав минулорічну весну.

Ми з дітками гуляли в парку. В Дарницькому районі є чудове місце — великий парк, а радше навіть ліс, у якому просто поклали доріжки й поставили лавочки, щоб люди не витоптували траву.
Того квітня весна вже хазяйнувала на повну. Було по-справжньому тепло. У повітрі пахло соснами, розпареними на сонці. А мій син мружився від яскравого світла й прикривав очі долоньками.
І я зловила себе на думці, як сильно скучила за тим відчуттям.

За тією справжньою весною — не календарною, а живою. Весною, яку відчуваєш шкірою, дихаєш повітрям, у якому вже витає аромат вогкої землі, минулорічної трави і сонця.

Сніг у квітні особисто мене трохи дезорієнтує.
Наче й весна мала б уже бути — а на клумбах досі лежить брудно-біле нагадування про зиму. Зранку сніг щільний, ніби тримає. Але варто стати ногою — й одразу провалюєшся у вогку, сіру жижу.
У місті білий сніг — рідкість. Зазвичай він швидко вкривається пилом і брудом. Це дуже добре видно на фоні його колишньої чистоти. Повільно, шар за шаром, сніг тане, і торішнє листя все ближче до землі, до трави, до нового життя.

А може, весна приходить разом із граками? Пролетять тінями над дахами, покружляють над парками й дворами — ніби господарі повернулися. Без них — не весна.

Або тоді, коли бурульки починають плакати дрібними краплинками під уже лагідним денним сонцем? Прощаються із зимою. Відпускають її по краплі.

Я завжди відчуваю в цей час змішані почуття.
З одного боку — дуже хочеться тепла, сонця, перших зелених паростків, аромату свіжої землі, мокрої трави, молодих бруньок.

А з іншого — трохи сумно. Бо зима теж має свою магію. Свою тишу. Свою силу.
Так відбувається щороку.

Нічого. Перезимували зиму, перезимуємо і весну.

 

А на моїй сторінці стартувала новинка. Запрошую)   "Зіграй кохання"

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Відгук на книгу "Вибір Місандеї", автор Світт Лана
«Книжкове лото» від Уляни привело мене до твору авторки Світи Лани під назвою «Вибір Місандеї». Жанр - темне фентезі, піджанри - пригоди, еротика, слеш. Скажу одразу, такі жанри трохи не моє. Окрім хіба що пригод.
Поки ти мене памятаєш
26.09 «Поки ти мене пам’ятаєш» нарешті виходить. Це книга, у якій буде все, що я люблю: Dark Romance, психологічна напруга, таємниці, емоції й дуже багато моментів, коли хочеться сказати героям: «Ви серйозно зараз?!» Селін
Забута дорога та несподівана ніч...
НОВА 8 ГЛАВА ПРИГОД МАНДРИТА ОБ 11:00☀️ Мандрівники дістаються забутого села Молохів, якого немає на сучасних картах. Здавалося б, звичайна зупинка в дорозі, трохи відпочинку, гаряча юшка та нічліг… Але село має серйозну
Xi розділ або як Мирослав і Іра в оперу ходили
XI розділ детективу вже можна прочитати, як то кажуть хоча хмари згущаються та персонажам потрібно відпочивати. Якщо цікаво на яку оперу ходили головні герої то вона тут А нову главу можна прочитати тут - https:/
Ви ж не забули, що це ще й трилер?
Новенький лише криво посміхається, сподіваючись, мабуть, на свою силу й підготовку. Я ж лише зітхаю і хитаю головою, здогадуючись, що станеться далі. Про появу в хаті нового мешканця всі були попереджені заздалегідь. Як і
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше