Вітаю, любі мої!

Цікаво, а як на Букнеті сприймається поезія?) Але декілька віршів написані, тож нехай висить тут збірочка. Поступово доповнюватиму новими віршами.

Він знову шепотів її імʼя,

Ховаючи тремтіння у долонях.

І гупало невпинно й невблаганно

Знов у скронях…

Ті крадені хвилини щастя, мов похмілля

Короткий погляд, доторки…

Суцільне божевілля…

І де б знайти хоч крапельку зусилля?

Не думати про неї,  не кохати.

І краще б взагалі було її не знати.

Але ж зустрів, пізнав і покохав,

Мов із крутої кручі ненароком впав.

Закарбувався навіки у серці її образ.

І запах, сміх, уривки випадкових фраз.

Поцілувати б ніжні руки ще хоч раз.

Проте не буде серцю спокою довіку,

Коли кохаєш потаємно чужу жінку.

****

Він був для неї їнь та ян…

Морозним холодом і світлом.

Її початком і кінцем…

Її повітрям…

В його дарованих обіймах

Її скувала темнота.

Але ж кохала, так кохала…

Хоч і любов не та, не та.

****

Десь там були її ясні світанки.

Колись лунав веселий і щасливий сміх.

Тепер лиш холодом стрічають ранки.

Пройшла любов, як березневий сніг.

Але зійде невпинне сонце знову.

І буде радість, і любов, і драйв.

Накине стомлена душа її обнову,

І щастя буде знову через край.