Легенда про споріднені душі.

Легенда про споріднені душі. Що кожна людина народжується з половиною душі, і тільки зустріч зі своєю істинною парою робить її цілою і щасливою.

AD_4nXcB924L-sHPjRDEO9Zeckt5jwEa3bJMQpkNTkB9q0jpVK4HcoWDoPE7-3jLymAIkleXV4Jzcaby4s7IdJZYjJGLSX9iU2z7qMcEtU_pR96RWVtTY7PoYReioSDh9exLTe3wthWRLg?key=os9VfYQ9wSZ2u1wov2p_Ng9h

Ці половинки розкидані світом, і їх пошук – довгий і важкий шлях.

Але коли вони знаходять один одного, між ними виникає невидимий зв'язок, тяжіння, яке неможливо пояснити словами.

Споріднені душі впізнають один одного по очах, по голосу, по дотику. Вони відчувають одне одного на відстані, розуміють без слів, і між ними виникає гармонія та любов, яка триває вічно.

AD_4nXd2E745pdX2i-TQWA2YuNGvcsObLDKwDhOtA420zVTdgsfCNbE-5GebRe9ZudsG1-ytHZgazzXy8pkZrNrsoi1Ci8htkUpBKhdYsVZmGOXTUDgaJbSvKXIlhDWZ42m1Y1vM8cK6Aw?key=J3ozpQr8Qntb0jdWwPtRitwE

https://booknet.ua/book/spordnen-dush-b433787

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Роза

відслідковують

Інші блоги

Ромул Шерідан

⚜️ Між двома подихами ⚡ фінал✨ ялинка

✨ Доброго вечора, шановні майстри й майстрині слова, читачі й читачки✨ ⚜️ Я до Вас з фіналом і різдвяним вайбом)) ⚜️ Але спершу, як і обіцяв… Зустрічайте наших красунь-панянок! Емілі, Селіна, Нірея, Ліарен

Світт Лана

Минуло 2 місяці як я стала автором...

Можливо ви пам'ятаєте себе, коли починали писати свою першу книгу?? Я така людина... чудово запам'ятовую дати))) Хоча у випадку книги вони написані, але справа не в тому❤️❤️❤️ А в тому, що ще два місяці тому яб не

Марія Залевська

Гаряче оновлення і палка знижка! 1.11.26

Або навпаки?))) ⭐️Ррррраз! ОНОВЛЕННЯ! Коли я беру Олесю за руку, то відчуваю, що вона тремтить так само, як і я. — Тобі холодно? — схвильовано питаю, вдивляючись у її прекрасні світло-зелені очі. — Трошки, — зізнається

Анейра Вейн

У тебе гіпотетичний інтерес чи конкретний?

Шум бару залишився за спиною. Я неквапливо пішов вузьким, трохи вигнутим технологічним коридором, що імітував міську вулицю, коли позаду почув те, чого й хотів, — легкі кроки. Я не став смикатися чи хапатися за паралізатор

Тея Калиновська

Хто винен?

У всьому винен Жорик))))❤️❤️❤️ Вилітаю з автівки й біжу до «бомжа». Тягну за шкірку, підіймаю за плечі, лаюся та несподівано давлюся власними словами – на мене крізь густе золотаве волосся