В рамках безстрокового марафону від Тетяни Гищак залишаю відгук на цю книгу.

Загалом книга залишила приємне враження. Коротко. Стисло. Зрозуміло.

В книзі розповідається про сон дівчини Рини, яка відчула потяг і немов загіпнотизована, рушила вглиб лісу, до неї приєднався брат Вадим. Вони підійшли входу, який мав круглу форму і був великого розміру і дівчина вирішила йти всередину, але Вадик був проти та, щоб не залишати її саму, він послідував за нею, коли вони пішли далі - опинилися в невеликій зеленій кімнаті, в якій вони побачили незвичайні двері і пішли всередину, але за дверима кожен бачив все по-різному і там на них напали невеликі монстри, від яких довелося втікати, зустріли нелзвичайних п'явок та котів. Зрештою їх врятуваав звір та допоміг повернутися до табору, де вони відпочивали спочатку. Опісля дівчина залишилася з звіром, який перетворився на чоловіка.

В книзі описано сон, але є згадки про минуле і трішки майбутнього.

Історія зі щасливим кінцем. Особисто мені нагадала казку "Красуня і чудовисько". 

Мені незвично було скорочення імені Катерини на Рина, але в цій історії це доречно.