Щойно вийшла нова глава «Оскверненої клятви», і вона для мене особлива. У ній Арелін робить крок, на який довго не наважувалась. Вона більше не ховається, не тікає від минулого. Вперше дозволяє собі бути собою. І навіть темрява вже не лякає так, як раніше. Бо саме в ній — її сила.

Цей момент — про прийняття. Про внутрішню боротьбу. Про віру в себе навіть тоді, коли світ, здається, ось-ось розсиплеться.

Мені дуже хочеться, щоб ця глава залишилася з вами. Можливо, вона відгукнеться по-особливому. Можливо, змусить затамувати подих. А може — просто нагадає, що навіть у найтемніші часи всередині нас палає щось справжнє.