Уявімо, що вам в один день дають можливість надрукувати у паперовому форматі якусь свою книгу. Яка книга це б була? І скільки вам знадобитися часу для редагування?
Вчора ввечері мені в голову прийшло таке питання. Я міркувала і, дивилася на свої вже написані книги, що опубліковані тут. З усіх книг я б найбільше хотіла побачити у такому форматі «Наші розбиті серця». Але на редагування мені довелося б витратити місяць (це якщо з редактором).
До речі, сьогодні ще діє знижка на мою книгу «Дружина для мафіозі»
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУсі. Бо вони на це заслуговують та просувають українську історію))
Ріна Март, Справедливо)
Ніяку. Нащо годувати видавництва і гноїти свої історії, нищити дерева і забирати кисень у власних нащадків? Щоби що? Книги в електронці читають значно краще, вони дешевші для читача і не забруднюють навколишнє середовище.
Напрієнко Андрій, не можна себе виправдовувати тим. що інші теж чинять дебільно, неправильно й злочинно. якщо хтось не знає, як працювати не на папері, це не аргумент для того. щоб метан з паперу і відходи переробки деревини саме від наших книг душив саме наших нащадків. папір у виробництві дорожчий і шкідливіший за пластик. і в умовах звалищ. кулди його викидають, максимум раз прочитавши, а то й ні, не розкладається. так що заради того, щоб помацати друкований примірник і показати мамі, що хтось теж в мами письменник, наноситься непоправна шкода не тільки сучасникам, а й потомкам. і охочих засрати своєю "геніальною" творчістю планету багато. вони годують легіон працівників у видавництвах і друкарській промисловості. які могли б робити в житті щось корисне.а не шкідливе. видавництва, які всі дотуються з податків до речі, взагалі не потрібні й шкідливі.
Ох, складне запитання) Я б хотіла побачити надрукованою "Афа Віндор - королева тіней", але це третя частина циклу, тому швидше за все на перше місце поставлю "Остання із роду Віндор". Книга вже пережила два істотні редагування після публікації, тому на третє часу піде не багато)
Кетрін Сі, Цей цикл якось легко дався (не враховуючи редагування). Але ж на початку то мав бути однотомник)))) А читачі все питали чи буде продовження, так і з'явилася ідея другої книги, а вже в процесі її написання зрозуміла що буде і третя. Тепер думаю, зупинитися на цьому, чи ще й четверту написати?)
Мрію колись побачити свою надруковану книгу, але... Ту, яку б хотіла такою побачити я ще не написала))
Марина Тітова, Всьому свій час! Обов'язково напишете, якщо є така ціль ♡ Успіхів ♡
В ідеалі, хотів би всі роздрукувати… але я б роздрукував би в першу чергу сагу «МІЛІТАРИСТІВ», бо це мій magnum opus і я дійсно ним пишаюсь. Ба більше, я щиро вірю, що ця сага може змінити комусь погляди на життя, як це зробив «Бійцівський клуб»
Феодот, Ще є великий лебовській і деякі інші фільми. тобто життя поза маскультурою існує. і непогано )
З тих, що тут опубліковані, то швидше за все, "Дожити до кохання" https://booknet.ua/book/dozhiti-do-kohannya-b427908. Історія про Ксюшу і Алекса, в якій переплелись складні стосунки, справжні почуття й непроста доля. Була б рада, якби могла побачити це й на екрані.
Кетрін Сі, Ох, не знаю. Але, як то кажуть: "Дай Боже, нашому теляті вовка з'їсти".
Мабуть, я б надрукувала «Довіра у твоїх обіймах» — історію Аліси та Михайла. Михась у цій книзі мені неймовірно подобається, він вийшов саме таким, яким я його уявляла. Але до редагування руки доходять нечасто. Бо якщо вже й друкувати, то передусім «Цукерочку» — саме там Михась з’являється вперше, і там теж захована частинка його історії. Та й взагалі, щоб надрукувати — потрібно ще й знайти тих, хто справді захоче це читати. А писати в нікуди не хочеться. Хочеться, щоб герої жили не лише у моїй уяві, а й у серцях читачів.
Кетрін Сі, Так, ось тільки їх не так багато, але головне рухатися вперед, і не стояти на місці, розвиватися) скоріше б дожити до цього часу)
Я мрію, щоб моя книга «Не відчиняй» не просто побачила світ у друкованому вигляді, а й стала основою для екранізації. Я хочу, щоб її історія ожила на екрані, щоб глядачі змогли побачити, відчути й пережити ті самі емоції, які пережила моя головна героїня Лія
Світлана Романюк, Але підкол зарахований, це було сильно :)
Вже ніяку :)
Кетрін Сі, Там у них все дуже цікаво працює:)
Я не знаю. Книгу, ще свою власну не написала, але є багато ідей. Але їх, ще треба написати та відредагувати. Напевно це була б книга, яку я зараз пишу >.Або, яку я, ще не назвала про Відьму і Дятла. Це книга про Яну та Макса, вони однокласники а улюблена фраза Макса до Яни. – Відьмо – ти магніт для проблем.
Торі Елін, Цікаво! Успіхів у написанні ☆
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати